|
|leader1 = [[Георг V]]
|year_leader1 = 1923—1936
|leader2 = [[Едуард VIII (король ВеликобританіїВелика Британія)|Едуард VIII]]
|year_leader2 = 1936
|leader3 = [[Георг VI (король ВеликобританіїВелика Британія)|Георг VI]]
|year_leader3 = 1936—1952
|leader4 = [[Єлизавета II (королева Великобританії)|Єлизавета II]]
|year_leader4 = 1952—1980¹
|title_leader = [[Британська монархія|Monarch]]
На теренах на північ від [[Замбезі]], наразі [[Замбія]], які були предметом окремих договорів з африканськими вождями, БПАК створилв [[Північно-Західна Родезія|Північно-Західну Родезію]] і [[Північно-Східна Родезія|Північно-Східну Родезію]] у 1890 та 1897 роках відповідно. Саме терен на північ від Замбезі мав назву «Родезія». І тільки з 1901 ця назва почала використовуватись для південного краю, особливо з 1911, коли БПАК об'єднав обидва північні квазідержавні утворення.
Вибори до Законодавчої ради відбулися у 1920 р., коли неефективність керівництва БПАК стала очевидною. Уряд ВеликобританіїВеликої Британії запропонував об'єднати Південну Родезію й Південно-Африканський Союз, але референдум проведений у 1922, скасував ці плани. Самоврядування почалося в жовтні 1923 року. [[Чарльз Патрік Джон Колін]] був першим прем'єр-міністром Південної Родезії, після його смерті в 1927, його змінив [[Ховард Анвін Моффат]].
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], Південно-Родезійські військові частини брали участь на боці ВеликобританіїВеликої Британії. Зокрема, Південно-Родезійські війська брали участь у [[Східно-Африканська кампанія (Друга Світова війна)|Східно-Африканській кампанії]].
Економіка Південної Родезії була вузько спеціалізована на виробництві невеликої кількості первинних товарів (зокрема, [[хром]] і тютюнові вироби), а відтак стала вельми вразливою для економічної кризи. Глибокий економічний спад 1930-х років змінився післявоєнним бумом, коли до краю у 1945—1970 роках прибуло близько 200 000 білих поселенців, біле населення досягло 270 000 осіб. Велика кількість цих іммігрантів були представниками британських робітників.
=== 1953—1965 ===
У 1953 році, ВеликобританіяВелика Британія створила [[Федерація Родезії і Ньясаленду|Федерацію Родезії і Ньясаленду]] (або [[Центрально-Африканська Федерація]] ЦАФ), яка складалася з Південної Родезії, Північної Родезії і [[Ньясаленд]]у (наразі Зімбабве, Замбія і [[Малаві]], відповідно). Ідея полягала в тому, щоб спробувати знайти серединний шлях між різними прагненнями чорних націоналістів, колоніальної адміністрації і білих поселенців. ЦАФ прагнула наслідувати досвід Австралії, Канади та Південної Африки — створити федеративну життєздатну незалежну державу. Створена як «неподільна Федерація», ЦАФ швидко почала давати збій. Вона зазнала тієї ж долі що й [[Федерація Вест-Індії]] й [[Східно-Африканське співтоваривство]].
Федерація Родезії і Ньясаленду була скасована 1 січня 1964 року. Коли Північна Родезія здобула незалежність від ВеликобританіїВеликої Британії 24 жовтня 1964 року і змінила свою назву на Замбію, Південна Родезія залишалася британською колонією, чинячи опір спробам чорної більшості захопити владу. Більшість військових і фінансових активів Федерації було спрямовано в Південну Родезію, оскільки британський уряд не бажав, щоб кошти потрапили до рук націоналістичних лідерів. Південна Родезія потребувала більшість витрат з бюджету Федерації. Але, Північна Родезія була найбагатшою з трьох держав-членів (через її величезні мідні родовища) та фактично внесла більший внесок у загальний розвиток інфраструктури, ніж дві інші держави-засновниці. Південна Родезія, визнаючи неминучий розпуск Федерації, швидко використала федеральні кошти для створення власної інфраструктури. Ключовим компонентом цього було будівництво [[Кариба (гребля)|греблі Кариба]] і гідроелектростанції, розташованої на південній стороні Замбезі. Таке становище викликало деяке здивування уряду Замбії, коли воно було поставлено перед фактом, що його основне джерело електроенергії знаходиться під контролем повстанців Родезійської держави.
=== Повернення до назви «Родезія» ===
У 1964 році Південна Родезія повернулася до назви Родезія.
У 1965 році, Родезія в односторонньому порядку проголосила себе незалежною на чолі з білим урядом. Після довгої [[Війна у Родезійському буші|громадянської війни]] між білим урядом і двома африканськими націоналістичними організаціями ([[Зімбабвійська Народна Революційна Армія|ЗНРА]] і [[Зімбабвійська Африканська Національна Визвольна Армія|ЗАНВА]]), ВеликобританіяВелика Британія за короткий час відновила контроль, а в 1980 році надала незалежність країні, після чого вона стала називатись Зімбабве.
{{Доробити}}
| 