Сатирівська драма: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Драма сатирів''' ''({{lang-grc|δράμα σατυρικόν, σάτυροι}}, {{lang-lat|fabula satyrica}})''
== Виникнення ==
Із сатиричних драм, за свідченням [[Арістотель|Арістотеля]], розвинулася трагедія шляхом розширення сюжету і заміни комічного стилю серйозним і урочистим. Зовнішня особливість, що відрізняє сатирівську драму від трагедії в епоху розквіту давньогрецького театру, зводиться до участі в сценічній дії сатирів, яка, за переказами, була зведена до виконання [[Дифірамб|дифірамбів]].
Місцем виникнення сатирівського хору визнається [[Пелопоннес]]; в [[Афіни|Афінах]] сатирівський дифірамб був приурочений до форм аттичного культу. Хронологічно це явище відносять до тиранії [[Пісістрат
Існує також думка, що батьківщиною сатирівського хору були Афіни, причому сценічні сатири, одягаючи на себе цапову шкуру (в інших частинах костюма вони швидше могли нагадувати кентаврів), представляли собою свиту бога Діоніса, тотемом якого був, між іншим, цап. Хоровий танцювальний дифірамб, що виконувався рядженими сатирами, був, за цією версією, залишком обрядового дійства тієї пори, коли Діоніса вшановували, приймаючи образ присвяченої йому тварини, причому в міфі, який ліг в основу драматичного дійства, ці сатири перетворилися в супутників Діоніса
У легендах про Діоніса було дано поєднання ідей страждання і радості, смерті і життя. Ця подвійність природи божества відбивалася на побуті святкування: носії обрядового акту — сатири — то виконували під танець пристрасні пісні, пройняті веселощами, то налаштовувалися на лад плачу. При поступовій еволюції обрядових форм веселі і серйозні моменти розподілилися між сатирівською драмою і трагедією: перша втримала назву і маски культових виконавців стародавнього дифірамба. Розвиток комедії йшов зовсім самостійно, але поряд з розвитком сатиричних драми і трагедії: ні за конституцією, ні по обстановці, ні по цілям грецька комедія не була пов'язана з сатирівською драмою. На думку [[Магаффі]] («Історія класичного періоду грецької літератури»), сатирівська драма була в первісній фазі розвитку, виконувався нижчим класом населення, причому хор почав наслідувати ігри сатирів, тоді як трагедія виникла з серйозного дифірамба. Коли останній став ухилятися від своєї первісної мети і почав прославляти, крім Діоніса, інших богів і героїв, сатирівськийй дифірамб був приурочений до афінської сцени і увійшов в моду.
Рядок 37:
Обов'язок забавляти без повної свободи для жарту і вузьке коло сюжетів затримали еволюцію сатиричних поезії; успіх її в V ст. до н. е. пояснюється лише високою талановитістю поетів, які створили художню драму. Виродження сатирівської драми помічається вже при Софоклі, який в деяких п'єсах замість сатирів вивів звичайних смертних (в драмі «Пастухи» хоревтами були пастухи, в драмі «Геракл на Тенар» — ілоти). До кінця IV ст. сатирівська драма зовсім вийшла з моди, чим пояснюється, між іншим, втрата численних зразків її, створених в VI і V ст.
==
{{reflist}}
* {{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Театр]]
| |||