Батальний жанр: відмінності між версіями

 

'''Бата́льний жанр''' — жанр [[образотворче мистецтво|образотворчого мистецтва]], що відображає військові події і життя армії.

 

== В мистецтві Російської імперії ==

В російському мистецтві Б. ж. сформувався в епоху Петра І (І. Нікітін, О. Зубов). Видатним твором Б. ж. є мозаїчна картина М. Ломоносова «Полтавська баталія» (1761). В 19 ст. розвивається т. з. академічний Б. ж., в якому конкретні історичні події зображаються в ефектному парадно-видовищному плані (О. Зауервейд, О. Коцебу, Б. Віллевальде). В кін. 19 ст. академічний Б. ж. зазнає впливу реалізму (панорами Ф. Рубо «Оборона Севастополя», 1902—04, і «Бородіно», 1911). Вершиною російського Б. ж. є творчість В. Верещагіна і В. Сурикова. В творах Верещагіна виражений гарячий протест проти загарбницьких воєн («[[Апофеоз війни]]» та ін.). Картини Сурикова показують героїчні образи рос. солдатів («Підкорення Сибіру врмаком», «Перехід Суворова через Альпи»).

 

== За років СРСР ==

Б. ж. виник на основі методу соц. реалізму. Він продовжує і розвиває давні традиції баталістів минулого (твори М. Трекова, М. Авілова, Ю. Непринцева, Є. Вучетича та ін.). Героїка революційної боротьби і захисту Батьківщини відображена в багатьох творах укр. рад. художників, особливо в творчості М. Самокиша («Захист червоного прапора», «Напад на білих», «Бій Кривоноса з Вишневецьким», «Перехід через Сиваш» та ін.). Твори укр. баталістів (Л. Мучника, П. Сулименка, В. Пузиркова, М. Хмелька) на тему Великої Вітчизн. війни є значним вкладом у розвиток рад. батального жанру.

 

== Примітки ==