Печериця польова: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 28:
'''Печериця польова''' (''Agaricus arvensis'' Schaeff. ex Secr., ''Psalliota arvensis'' (Schaeff. ex Secr.) Kumm.) — [[їстівні гриби|їстівний гриб]] з родини агарикових — Agaricaceae. Місцеві назви — стерниця, печериця царинка.
== Будова ==
[[Шапинка гриба|Шапка]] 3-15(20) см у діаметрі, товстом'ясиста, напівкуляста, тупоконусоподібна або плоскорозпростерта, біла, жовтувата (при достиганні у центрі темніша), гола, шовковисто-блискуча, іноді дрібно-тонколуската, при натискуванні стає яскраво-жовтою. Пластинки вільні, білуваті, пізніше брудно-рожеві, з віком темно-коричневі. Спорова маса пурпурово-коричнева. [[Спори]] 6-8 Х 4-5 мкм, гладенькі. Ніжка 5-15(20) Х 1-3(6) см, біля основи часто бульбоподібно розширена, щільна, згодом з порожниною, біла, від дотику жовтіє, гола, з широким, подвійним білим, по краю жовтуватим кільцем. М'якуш білий, під шкіркою жовтуватий, у ніжці внизу жовтий, при розрізуванні на повітрі трохи жовтіє, з приємним смаком і запахом.
== Поширення та середовище існування ==
Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних і хвойних лісах, на галявинах, уздовж доріг, у полезахисних смугах, парках, садах, на пасовищах. Збирають у червні — жовтні
== Практичне використання ==
Дуже добрий їстівний [[гриб]]. Використовують вареним, смаженим. Про запас сушать, засолюють, маринують. Збираючи цей гриб, треба звертати увагу на запах м'якуша, щоб не взяти помилково печерицю рудіючу отруйну. Печерицю польову іноді збирачі грибів плутають з смертельно отруйними мухоморами — білим, білим смердючим та блідою поганкою.
== Джерела ==
| |||