Польсько-московська війна (1609—1618): відмінності між версіями

Період з [[1601]] по [[1603]] роки відзначають як досить неврожайний — навіть у літні періоди траплялися заморозки (однією з причин такої аномалії називають [[Вулканічна зима|вулканічну зиму]], яка наступила внаслідок виверження вулканувулкана [[Уайнапутіна]] в [[Перу]] [[19 лютого]] [[1600]] року, призвівши до неврожаю). [[Голод у Московському Царстві 1601-1603|Голод у Московському Царстві]], спричинений цим природним явищем, забрав близько півмільйона осіб. Голодаючі поступово стікались до Москви, де уряд роздавав гроші й хліб. Та це призводило лише до погіршення ситуації, поглиблення дезорганізації господарства. Неспроможність поміщиків прогодувати своїх холопів примушувала їх позбуватися селян, виганяючи з садиб, залишаючи напризволяще. Вигнанці швидко звертались до грабіжу, розбою, формуючи інколи банди числом у кілька сотень чоловік (найвідоміша — банда [[Хлопок Косолап|Хлопкова]]). Все це разом спричинило непопулярність московського царя [[Борис Годунов|Бориса Годунова]].

Підтримка Лжедмитрія II частиною московських бояр призвела до того, що значна частина Московського Царства опинилася під владою тушинцевтушинців, а в обложеній Москві почався голод. У такій ситуації, Шуйський закликав на допомогу шведів — [[28 лютого]] [[1609]] року його племінник [[Михайло Васильович Скопин-Шуйський]] уклав договір в [[Виборг|Вибозі]], за яким шведи зобов'язалися виставити армію проти Самозванця, а Шуйський — віддати шведам [[Корельський повіт]], укласти з ними союз проти Речі Посполитої і допомогти у відвоюванні у поляків Лівонії. Таким чином в результаті внутрішньо-московських проблем та дії непідконтрольних польському королеві рокошан виникала загроза формування московсько-шведського антипольського військового союзу, тому король [[Сигізмунд III]] сприйняв факт підписання договору як [[Casus belli]].

Жолкевський підійшов до Москви на початку серпня і встав табором на захід від міста. [[17 серпня]] 1610 року між боярами і гетьманом Жолкевським був підписаний договір, і Москва присяглаприсягнула Владиславу, теж саме зробили і інші міста, а з Москви до короля під Смоленськ було направлено посольство на чолі з князем Василем Голіциним для вироблення умов царювання Владислава і мирного договору з Річчю Посполитою. Московські бояри, побоюючись Самозванця, в ніч на [[21 вересня]] впустили поляків у Кремль. Шуйського було заарештовано. На вимогу короля для підтримки порядку в столиці до прибуття в Москву королевича Владислава Жолкевський у жовтні-листопаді ввів свої війська до Москви — без бою. Через кілька місяців, дізнавшись про намір Сигізмунда посісти московський престол замість Владислава і не підтримуючи цього рішення, Жолкевський відбув до Смоленська. На чолі московського гарнізону був залишений Олександр Гонсевський.