[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
мНемає опису редагування
Рядок 112:
Серед усіх видів найбільше поширення і значення мають м'яка та тверда пшениці. Їхні посіви перевищують 98 % загальної площі пшениці. При цьому на частку м'якої в [[Україна|Україні]] припадає 90 % площі.
 
М'яка пшениця (T. aestivum L.) — однорічна [[Озимі культури|озима]] або [[ярі культури|яра]] трав'яниста рослина з мичкуватою [[Корінь|кореневою системою]], яка проникає до [[ґрунт|ґрунту]]у на глибину 1—1,5 м і більше.
 
[[Стебло]] — прямостійна соломина, заввишки у низькорослих (карликових і напівкарликових) сортів — 60—90 см, середньорослих — 100—110, високорослих — 110—125 см; складається з 4—7 міжвузлів.
Рядок 187:
== Історичні відомості ==
{| class="wikitable" style="float:right; clear:left; width:18em;"
! colspan=2|Виробництво пшениці — 2014
|-
! style="background:#ddf; width:75%;"| Країна
Рядок 217:
|}
 
На території України пшениця з'явилася в культурі у 4-3 тисячолітті до н. е.; у [[VI століття до н. е.|VI  ст. до н. е.]] і згодом пшениця була важливим предметом [[експорт]]у з [[Південна Україна|Південної України]] до [[Стародавня Греція|Греції]] та [[Римська імперія|Риму]].
 
[[Археологічні дослідження]] показують, що аж до [[середньовіччя]] на території України в культурі використовувалися двозернянка-полба (T. dicoccum) та однозернянка (T. monococcum), зі значним переважанням першої. Також серед археологічних зразків подекуди зустрічається спельта (T. spelta).
 
У ранню [[Княжа доба|княжу добу]] пшениця втратила своє значення проти [[просо|проса]] і [[жито|жита]], пізніше — як порівняти з житом. Щойно після розорання [[Степ]]у і поширення на ньому посівів пшениці, вона стала у [[XIX століття|XIX  ст.]] головною зерновою культурою України і найважливішою з експортних. У [[1913]] [[посівна площа]] пшениці займала на території [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] 8,9 млн га (ячменю 5,8 млн га, жита 4,5 млн га), або 31,8'% всієї посівної площі і 36,0 % зернових; у тому числі озима пшениця становила 3,1 і яра 5,8 млн га. Загальний збір озимої пшениці становив 3,6, ярої — 4,3 млн т. На [[Правобережна Україна|Правобережній]] і [[Західна Україна|Західній Україні]] була поширена майже винятково озима пшениця, на [[Лівобережжя|Лівобережжі]] й у [[Український степ|степу]] переважала яра, в [[Кримський півострів|Криму]] озима.
 
З другої половини [[1920-ті|1920-х pp.]] площа посівів пшениці зазнала збільшення через зменшення посівів [[ячмінь|ячменю]], а ще більше менш урожайного жита. Посіви маловрожайної ярої пшениці майже зникли; це було уможливлене вирощуванням нових сортів озимої пшениці, зерно яких відпорне на [[Мороз (температура)|мороз]].
Рядок 256:
'''Попередники.'''
 
Найкращий попередник для озимої пшениці в зоні [[Лісостеп]]у — [[Багаторічні рослини|багаторічні]] [[бобові]] трави ([[конюшина]], [[люцерна]] та ін.). Вони збагачують ґрунт [[азот]]ом і високоякісною [[Органічні речовини|органічною масою]] з пожнивних решток. З рослинними рештками в ґрунті залишається до 150 кг/га азоту. Крім того, покращується структура і підвищується біологічна активність ґрунту, зменшується [[бур'ян|забур'яняненість]]еність посівів озимої пшениці.
 
== Шкідники ==