Естонці: відмінності між версіями

Естонці поселилися в Україні в [[1861]]—[[1877]] роках у [[Кримський півострів|Крим]]у. Це були учасники сектантського руху, спрямованого проти соціального і релігійного гноблення з боку прибалтійських поміщиків і духовенства. Дотепер збереглося кілька невеликих естонських селищ у [[Красногвардійський район (Крим)|Красногвардійському районі]] Криму{{ref|1}}. Тоді для естонців у Сімферопольському, Євпаторійському, Перекопському та Феодосійському повітах [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] уряд [[Російська імперія|Російської імперії]] виділив 36 тис. [[Десятина|десятин]] землі в 40 селах, зокрема в Джурчі (нині смт [[Первомайське, смт арк (до 1944 джурчі)|Первомайське]]), Замрук (нині с. Берегове), Бурлюк (нині с. Віліне, обидва Бахчисарайського р-ну), Актачи-Кият (нині с. Білоглинка Сімферопольського р-ну), Кият-Орка (нині с-ще Упорне Первомайського р-ну). В с. Замрук у серед. 19 ст. було відкрито школу, до якої запросили вчителя з Естонії. Також було зведено молитовний будинок.

Наприкінці 19 — поч. 20 ст. естонці, які мешкали в селах Криму, почали виїжджати на заробітки в [[Сімферополь]], [[Севастополь, місто арк| Севастополь]],[[Феодосія (кафа), місто арк| Феодосію]] та [[Ялта, місто рк|Ялту]].

За переписом нас. 1897, на тер.території України (без урахування [[Галичина|Галичини]], [[Буковина|Буковини]] та [[Закарпатська україна, закарпаття|Закарпатської України]]) проживало 2227 естонців, з них 1887 осіб — у сільс.сільській місцевості (62,9 %). Найбільше естонців (2210 осіб) мешкало в Таврійській губ.губернії, за родом занять їх розподіл тут був таким: землеробство — 1482 особи, армійська служба — 140, приватне обслуговування — 123, виготовлення одягу — 44 особи. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та [[Громадянська війна в україні 1917–1921|громадянської війни в Україні 1917—1921]] кількість естон.естонського нас.населення на тер.території України зросла насамперед внаслідок міграцій військ.військової та робочої сили.

У 1920 було створено Естон.Естонську секцію (відділ) агітації та пропаганди при ЦК КП(б)У. Існувала подібна компартійна секція також в [[Одеса|Одесі]]. У [[Харків|Харкові ]]діяв естон.естонський к-т, що будував свою діяльність на засадах нац.національно-патріотичної ідеї.

У 1930 ув Криму в місцях компактного проживання естонців були створені нац.національні сільради: у Сімферопольському р-ні — 2, Джанкойському — 1. У 1924/25 навч.навчальному р.році в Криму діяло 5 естон. шкіл 1-го ст. (початкових), в яких навч.навчався 131 учень. Навчання велося естон.естонською мовою.

Між переписами нас.населення 1959 і 1989 чисельність Е. в У.естонців істотно не змінилася. При цьому вони були дисперсно розселені по Україні (чи не єдиний виняток — компактне проживання естонців у с. Краснодарка Красногвардійського р-ну Крим. обл., нині [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]). У містах проживало (1970, 1979 та 1989) відповідно 3729, 3414 і 3452 особи, або 81,6, 83,0 та 82,2 % українців естон.естонського походження.