'''Елліністичний період''', або '''Еллінізм''' — етап в історії країн Східного [[Середземномор'я]] з часу походів [[Александр Македонський|Александра Македонського]] ([[330-ті до н. е.|334]]-[[320-ті до н. е.|323]] рр до н. е.) до завоювання цих країн [[Стародавній Рим|Римом]], що завершився [[30 до н. е.|30 року до н. е.]] підпорядкуванням [[Елліністичний Єгипет|Єгипту]]. Термін «еллінізм» введений в [[Історіографія|історіографію]] в [[1830-ті|301830-х роках 19 століття]] німецьким істориком [[Іоганн Густав Дройзен|І. Г. Дройзеном]]. Історики різних напрямків трактують його по-різному. Одні висувають на перший план взаємовплив грецької та місцевих, переважно східних, культур, розширюючи іноді хронологічні рамки етапу еллінізму до початку [[Середньовіччя]]. Інші акцентують увагу на взаємодії соціально-політичних структур, підкреслюють провідну роль греко-македонян, модернізують економічні відносини.
