Нуменор: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Флора і фауна острова: ред. |
→Примітки: ред. |
||
Рядок 244:
Коли Ар - Інзіладун став королем він нарікся ельфійською мовою Тар - Палантір, знов відновив молитви до Еру на вершині Менелтарми. За його батька Німлот перестали доглядати і він почав в 'янути. Тар - Палантір відновив догляд за білим деревом і передрік, що разом з ним загине і династія. Час від часу заходив він на вежу Мінастіра на пагорбі Оромет і позирав звідти на захід, сподіваючись побачити хоч якесь вітрило, але вже давно жоден корабель не линув звідти й гавані Авалонне були сховані за туманами. Більшість нуменорців, що не належали до друзів ельфів, не любили короля, вважаючи Гімілхада кращим правителем. Гімілхад помер у 198 років (для нащадків Елроса це вважалося ранньою смертю), але його син Фаразон був ще більш бундючним і пихатішим від батька.
Після смерті Тар - Палантіра Фаразон вчинив заколот і захопив владу, зробивши дочку короля Міріель ( перейменувавши її на Ар - Зімфарель) силоміць своєю дружиною, чим вчинив злочин, оскільки нуменорські закони навіть серед королівської родини забороняли родичам до третього коліна вступати в шлюб. Нарікшись Ар - Фаразоном Золотоликим, новий король був дуже гордовтитм і пихатим, однак зовсім не мудрим. Почувши, що Саурон нарік себе Володарем Людей він сильно розлютився і, зібравши велике військо і флот, вирушив до Умбара, де послав Темному Володареві ультиматум підкоритися йому або ставати до битви. Розуміючи, що міць
Невдовзі Саурон став підбурювати Ар - Фаразона зрубати Біле Дерево - Прекрасний Німлот, що росло в саду королівського двору. Тривалий час король не погоджувався, адже він пам 'ятав про передбачення Тар - Палантіра. І коли про це дізналась рідня Аманділа, Ісілдур таємно від усіх вночі пробрався в Королівський сад і зірвав єдиний плід, що висів на гілці дерева, оскільки надворі стояла зима. Проте охорона помітила Ісілдура, і він, отримавши чимало поранень, пробив собі шлях, позаяк він замаскувався ніхто не дізнався хто наважився торкнутись дерева. Потайки той плід посадили, і Аманділ благословив його, а навесні з землі пробився пагінець і випустив бруньки. Щойно на ньому розкрився перший листок, як Ісілдур, що довго лежав при смерті, ожив і рани йому вже не докучали.
|