[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 7:
 
Відомо лише, що Беор відповів королю ельфів:<blockquote>- Темрява стелиться позаду нас, але ми відвернулись од неї, не бажаючи повертатися туди навіть подумки. Серця покликали нас на Захід, і ми вірили, що знайдемо там Світло<ref>{{Cite book|title=Сильмариліон - Розділ 17. Про прихід людей на Захід|last=Толкін|first=Дж. Р. Р.|year=2008|publisher="Астролябія"|location=Львів|pages=139.|language=укр.|isbn=978 - 966 - 8657 - 24 - 5.}}</ref>.</blockquote>Пізніше ельдари говорили, що Моргот та його поплічники відшукали в Гілдоріені людей, що пробудились після появи Сонця на небі, і звабили їх на бік Зла. Втім, три племені аданів та народ Бора зі східнян згодом відкинули владу Моргота і перейшли на бік Світла, а народ Улфанга Чорного зі східнян залишився на боці Темряви, хоч на словах тривалий час служив синам Феанора.
 
Мешканці Оссіріанда зелені ельфи або нандори були дуже незадоволені появою людей з народу Беора, що з`явились на їхніх землях і вирубували ліси, тому вони заявили Фінроду Фелагунду, що коли він не виведе прибульців з краю, то вони підуть на них війною і виженуть їх назад за Сині Гори.
 
За порадою Фелагунда Беор зібрав усі роди і родини свого народу і привів їх у землі між Геліоном та Келоном, що отримали назву Естоланд - отаборення. Це були володіння синів Феанора Амрода й Амроса. Через рік Беор пішов разом з Фелагундом у Нарготронд, де залишився на службі до кінця життя, отримавши ім 'я Беор - "Васал", бо до того звався Балан. Вождем народу став Барен - старший син Беора.