Комп'ютер: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Бот: видалення з Статті, що повинні бути в усіх Вікіпедіях
ус езроблено на краще
Рядок 1:
{{Infobox|title = Комп’ютер
|image = [[Файл:DM IBM S360.jpg|x85px]] [[Файл:Columbia Supercomputer - NASA Advanced Supercomputing Facility.jpg|x85px]] [[Файл:Intertec Superbrain.jpg|x85px]]{{wrap}}[[Файл:2010-01-26-technikkrempel-by-RalfR-05.jpg|x85px]][[Файл:Thinking Machines Connection Machine CM-5 Frostburg 2.jpg|x85px]][[Файл:G5 supplying Wikipedia via Gigabit at the Lange Nacht der Wissenschaften 2006 in Dresden.JPG|x85px]]{{wrap}}[[Файл:Acer Aspire 8920 Gemstone by Georgy.JPG|x85px]][[Файл:Acorn BBC Master Series Microcomputer.jpg|x85px]][[Файл:Dell PowerEdge Servers.jpg|x85px]]
}}Для більшості сучасних комп'ютерів проблему спочатку слід описати у зрозумілому їм вигляді — при цьому вся необхідна інформація, як правило, розміщується у пам'яті комп'ютера у [[Двійкова система числення|двійковій]] формі, після чого дії з її обробки зводяться до застосування простої [[Алгебра логіки|алгебри логіки]]. Оскільки практично вся [[математика]] може бути зведена до виконання [[Алгебра логіки|булевих операцій]], досить швидкий [[Електроніка|електронний]] комп'ютер може бути застосовний для вирішення більшості математичних задач, а також і більшості завдань з обробки інформації, які можуть бути зведені до математичних.
}}[[Файл:Personal computer, exploded 4.svg|thumb|<small> Схема персонального комп'ютера: <br/> 1: [[Монітор (пристрій)|Монітор]] <br/> 2: [[Материнська плата]] <br/> 3: [[Процесор]] <br/> 4: Порт [[ATA]] <br/> 5: [[Оперативна пам'ять]] <br/> 6: [[Карти розширення]] <br/> 7: [[Комп'ютерний блок живлення]] <br/> 8: [[Дисковод]] <br/> 9: [[Жорсткий диск]] <br/> 10: [[Клавіатура]] <br/> 11: [[Комп'ютерна миша]] </small>]]
[[Файл:Smacky-100.jpg|thumb|<small> Класичний вид [[Персональний комп'ютер|персонального комп'ютера]]&nbsp;— системний блок, відеомонітор, клавіатура) </small>]]
 
'''Комп'ютер''' (від {{lang-en|computer}}; {{lang-la|computator}}&nbsp;— обчислювач, {{lang-la|computatrum}}&nbsp;— рахувати, <small> МФА: </small> {{IPA|[kəmpjuː.Tə(ɹ)]}}<ref>У преамбулі представлено [[Британія|британську]] вимову слова; також можливий [[США|американський]] варіант: {{ipa|[kəmpjuː.tɚ]|nolink = 1}}. Нормативна вимова українською мовою: {{IPA|[kɐmpʲjʉtʲər]|nolink = 1}}</ref>)&nbsp;— [[Програма|програмно]]-керований пристрій для обробки [[Інформація|інформації]]. Конструктивно це може бути механічний або немеханічний (електронний) пристрій, призначений для проведення [[Калькулятор|обчислень]], які можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі. У вузькому значенні&nbsp;— [[ЕОМ|електронний цифровий програмований пристрій]] (''електронна обчислювальна машина'') для проведення обчислень заздалегідь визначеним [[алгоритм]]ом. Наразі практично всі існуючі на сьогодні комп'ютери є електронно-обчислювальними машинами.
 
Термін «комп'ютер» і абревіатура «ЕОМ», прийнята в українській науковій та технічній літературі, є [[синонім]]ами.
 
Комп'ютер як електронна обчислювальна машина (скор. [[ЕОМ]])&nbsp;— є [[обчислювальна машина|обчислювальною машиною]], яка побудована з використанням електронних пристроїв як функціональних елементів. Термін використовується щоб показати відмінність від історичного попередника&nbsp;— механічної обчислювальної машини. На даний час словосполучення «електронна обчислювальна машина» майже витіснене з побутового вжитку.
 
Абревіатура «ЕОМ» використовується як правовий термін в [[юриспруденція|юридичних]] документах, інженерами цифрової електроніки, також в історичному сенсі&nbsp;— для позначення комп'ютерної техніки 1940-1980-х років, і для позначення великих обчислювальних пристроїв, на відміну від [[Персональний комп'ютер|персональних]].
 
Також зустрічається застарілий термін «ЦОМ»&nbsp;— «цифрова обчислювальна машина» на противагу «[[Аналоговий комп'ютер|АОМ]]»&nbsp;— «[[Аналоговий комп'ютер|аналогова обчислювальна машина]]».
 
За допомогою [[обчислення|обчислень]] комп'ютер здатний обробляти інформацію за певним [[алгоритм]]ом. Розв'язання будь-якої задачі для комп'ютера є послідовністю обчислень.
 
Фізично комп'ютер може функціонувати за рахунок переміщення будь-яких механічних частин, руху [[електрон]]ів, [[фотон]]ів, або за рахунок використання ефектів будь-яких інших фізичних явищ.
 
[[Архітектура комп'ютера|Архітектура]] комп'ютерів може змінюватися в залежності від типу розв'язуваних задач. Оптимізація архітектури комп'ютера проводиться з метою максимально реалістично математично моделювати досліджувані фізичні (або інші) явища. Так, електронні потоки можуть використовуватися як моделі потоків води при [[Наукове моделювання|комп'ютерному моделюванні]] (симуляції&nbsp;— computing simulation) дамб, гребель або кровотоку в людському [[Головний мозок|мозку]]. Подібним чином сконструйовані [[Аналоговий комп'ютер|аналогові комп'ютери]] були звичними у [[1960|1960-х роках]], однак сьогодні стали досить рідкісним явищем.
 
Для більшості сучасних комп'ютерів проблему спочатку слід описати у зрозумілому їм вигляді&nbsp;— при цьому вся необхідна інформація, як правило, розміщується у пам'яті комп'ютера у [[Двійкова система числення|двійковій]] формі, після чого дії з її обробки зводяться до застосування простої [[Алгебра логіки|алгебри логіки]]. Оскільки практично вся [[математика]] може бути зведена до виконання [[Алгебра логіки|булевих операцій]], досить швидкий [[Електроніка|електронний]] комп'ютер може бути застосовний для вирішення більшості математичних задач, а також і більшості завдань з обробки інформації, які можуть бути зведені до математичних.
 
Було виявлено, що комп'ютери можуть вирішити не будь-яку математичну задачу. Вперше завдання, які не можуть бути вирішені за допомогою комп'ютерів, були описані англійським математиком [[Алан Тюрінг|Аланом Тюрінгом]].