Наконечний Андрій Михайлович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 28:
== Творча діяльність та ідентичність ==
Доля художника незвичайна. Широка популярність його релігійного живопису, і раптом — смертельна небезпека з боку можновладців. У зв'язку з цим видавав себе за людину, яка здобула 4-и класи освіти і до малярства не має ніякого відношення. І лише після смерті, в січні [[1991]] р. в залі [[Тернопільський обласний краєзнавчий музей|Тернопільського краєзнавчого музею]] відбулася перша персональна виставка творів митця, які зберегла родина. Це було справжнє відкриття.
У дванадцятирічному віці намалював декорацію для аматорської вистави, якою користувалися понад 40 років. Андрій Наконечний відбував службу в польському війську, де теж знаходив можливість малювати. Його захоплення помітили і стали доручати йому оформлювальні роботи. Згодом військовики рекомендували його на навчання до приватної школи професора Гофмана.
Шлях у мистецтві Андрієві Наконечному допоміг вибрати художник Кароль Гомоляш, професор [[Академія образотворчих мистецтв у Кракові|Краківської Академії]], порадивши ґрунтуватися на традиціях візантійського малярства. Відтоді релігійний живопис став головним у його творчості. Згодом митець потрапив під опіку Митрополита [[Шептицький Андрей|Андрея Шептицького]], який замовляв, зокрема, копії фресок каплиці Чесного Хреста в резиденції польських королів у [[Вавель|Вавелі]].
Повернувшись до рідного села, Андрій Наконечний малює серію ікон, кольорових репродукцій, ряд етюдів з краєвидами урманських околиць. Цей період особливо плідний у житті художника.
Його картини можна умовно поділити на іконописні, пейзажні, портретні. У Настасівській церкві дивом збереглися рукописи й образи, які А. Наконечний створив разом із колегами [[Горняткевич Дем'ян Антонович|Дам'яном Горняткевичем]], Андрієм Лепким і [[Зорій Михайло Йосипович|Михайлом Зорієм]], розписавши церкву в селі [[Настасів]] [[Тернопільська область|Тернопільського повіту]] ще [[1932]] року.
== Доробок ==
Іконопис:
* «Ісус Христос»,
* «Святі Ольга та Володимир»
* «Вознесіння»,
* «Хрещення»,
* «Благовіщення»
* «Божа Мати Заступниця Соборної України» 1943 р.
Пейзажі:
* «З рідного Урманя»,
| |||