Іван Золотоустий: відмінності між версіями

У [[Київська Русь|Київській Русі]], а пізніше і на території [[Україна|України]], твори Івана Золотоустого, в корпусі християнської релігійної літератури з'явилися досить давно та набули великої популярності. Предки [[український народ|українського народу]] їх переписували та переплітали у збірники «[[Златоструй]]», «[[Ізмарагд]]» (XIV — XVII сторіччя). В [[Європа|Європі]] численні промови [[Святитель|святителя]] Івана були писані та друковані [[Латинська мова|латиною]], як тільки з'явилася писемність в Україні, були перекладені на слов'янську мову майже одночасно зі Святим Письмом і богослужбовою літературою. Відомо, що досить значне зібрання творів Золотоустого перекладене на [[церковно-слов'янська мова|церковно-слов'янську мову]] в XVII сторіччі у [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерській Свято-Успенській лаврі]]. Це були проповіді на Послання святого [[апостолПослання Павлоапостола Павла|Послання святого апостола Павла]], що перевидані в синодальній друкарні 1894 року. Про те, що [[українці]] з великою увагою ставилися до творчого спадку святителя Івана може свідчити те, як часто митрополит Київський і Галицький св. [[Петро Могила]] посилався на нього в своєму знаменитому [[Катехізис]]і [[1645]] року.