Другий Ватиканський собор: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 34:
При обговоренні перших двох проектів виникла досить гостра дискусія між двома основними напрямками. У підсумку всі проекти повернули в підготовчі комісії для доопрацювання. Таким чином, на першій сесії з жодного питання не вдалося прийти до вирішення. Після закриття сесії — з огляду на її сумний досвід — створена погоджувальна комісія скоротила кількість попередніх проектів з 73 до 17.
Робота Собору була перервана смертю Івана XXIII і виборами нового папи, яким став кардинал Монтіні, який взяв ім'я Павло VI. 27 червня 1963 Павло VI оголосив про те, що наступна, друга сесія Собору буде відкрита ним 29 вересня. (Сесія тривала до 4 грудня). При відкритті сесії Павло VI чітко визначив завдання Собору: 1) поглиблення самопізнання (саморозкриття) Церкви; 2) оновлення внутрішнього життя Церкви; 3) просування вперед для єдності християн (екуменізм); 4) діалог зі світом (осмислення зовнішньої місії Церкви). Поряд з цим він закріпив давнє побажання Івана XXIII про те, що Собор не повинен приймати ніяких рішень, які претендували б на пастирську (
Друга сесія Собору проходила під безпосереднім керівництвом Павла VI. На обговорення були винесені 3 проекти (схеми): про Церкву, про єпископів і про екуменізм. Розбіжності між прогресистами і консерваторами були виключно гострими, і до кінця жовтня Собор зайшов у глухий кут. Проекти рішень знову повернули комісії. Цілком відчутним результатом сесії було майже одностайне прийняття на останньому засіданні, 4 грудня 1963 р, перероблених регламентованих документів про Божественну Літургію (Sacrosanctum concilium), а також декрету про засоби масової інформації (Inter mirifica), які були потім проголошені Павлом VI. Для здійснення зафіксованих в обох документах рішень папа створив на початку 1964 р. дві відповідні комісії.
| |||