Джованні Боккаччо: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Категоризація |
|||
Рядок 24:
Народився Джованні Боккаччо в [[1313]] році<ref>Біографічні дані за УРЕ та за Ґеро фон Вільпертом, див.:Gero von Wilpert, Lexikon der Weltliteratur, Band 1, Autoren, Alfred Kröner Verlag, Stuttgart, 1999.</ref> в Флоренції або [[Чертальдо]]. Його батько був крамарем, мати — французькою аристократкою, невдовзі після народження Джованні вона померла. Дитинство Боккаччо провів у Флоренції, перші вірші написав у десять років. Навчався крамарству. У [[1327]] році крамар, в якого він проходив навчання, направив його до Неаполя.
Боккаччо в [[1327]] році взявся вчити право, проте після шести років кинув навчання, не завершивши. Завів знайомства серед впливових придворних в Неаполі, зблизився з гуртком гуманістів, що існував при дворі короля Роберта Анжуйського. За непевними свідченнями, в [[1336]] році був закоханий у Марію, доньку короля Неаполя [[Роберт Анжуйський|Роберта Анжуйського]], одруженої з графом д'Аквіно. Вона стала прообразом Ф'яметти з його перших літературних творів (роман [[Філоколо|«Філоколо»]], [[1338]]; поема «Філострато», [[1338]]; поема «Тезеїда», [[1339]]).
Біля [[1340]] року Боккаччо повернувся до батьківського дому, працював у Флоренції як [[нотар]] і [[суддя]], відчуваючи певну ностальгію за інтелектуальним життям Неаполя. У гострій політичній боротьбі виявив себе прихильником республіки; брав участь у громадському житті міста. Жив у досить скромних умовах. Брав участь у військових походах: в [[1344]]–[[1346]] роках ([[Неаполь]]), [[1346]] рік ([[Равенна]]) та [[1348]] рік ([[Форлі]]). Часом йому довіряють очолити дипломатичні місії. Так в [[1350]] році він має запросити [[Петрарка|Петрарку]] на посаду професора у Флоренцію. Зустріч з Петраркою поклала початок їхньої багаторічної дружби та спільних гуманістичних студій.
| |||