Берлінське повстання (1953): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Передумови: виправлено помилку написання слова "радянізації", що було написане англійської розкладки клавіатури |
|||
Рядок 20:
== Передумови ==
У липні 1952 на II конгресі [[Соціалістична Єдина Партія Німеччини|Соціалістичної Єдиної Партії Німеччини]] її генеральний секретар [[Вальтер Ульбріхт]] проголосив курс на «систематичне впровадження [[соціалізм]]у» ({{lang-de|planmäßiger Aufbau des Sozialismus}}), яке зводилося до послідовної радянізації східнонімецького ладу: заходам проти дрібних власників і приватної власності, масової [[націоналізація|націоналізації]] підприємств. Одночасно було круто реформовано традиційний територіальний розподіл (замість 5 історичних земель було введено 14 округів). За радянським зразком посилено розвивалась [[важка промисловість]], що призвело до серйозного дефіциту продовольства й споживчих товарів, причому в продовольчій кризі уряд звинувачував «кулаків та спекулянтів»<ref name="Хронологія2">[http://www.bstu.bund.de/cln_043/nn_712832/DE/MfS-DDR-Geschichte/17-juni-1953/Chronologie/chronologie__node.html__nnn=true Хронологія подій] {{Ref-de}}</ref>. Зрештою було оголошено про утворення Народної Армії, і мілітарізація, поєднана з [[репарації|репараціями]], важко відбивалась на бюджеті країни: військові
Смерть [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] в березні 1953 року спричинила повсюдну появу сподівань, що радянське керівництво послабить свою хватку в Східній Європі. Першими подіями, що довели марність цих сподівань, стали народні повстання в Східній Німеччині, Польщі та Угорщині. Всі вони були швидко і брутально приборкані або місцевим комуністичним режимом, або військами радянського блоку введеними з цією метою.
|