Щелепи: відмінності між версіями

Щелепи є у багатьох [[безхребетні|безхребетних]] (деякі [[черв'яки]], [[молюски]], [[членистоногі]], [[оніхофори]], з [[голкошкірі|голкошкірих]] — [[морські їжаки]]). Серед [[круглі черви|круглих червів]] щелепи має більшість вільноживучих форм і ряд паразитичних. Основою щелеп у коловерток і [[кільчасті черви|кільчастих червів]] є кутикулярні структури. У [[оніхофори|оніхофор]] і [[членистоногі|членистоногих]] роль щелеп виконують зовнішні придатки голови (що іноді повторно укладаються всередину головної хітинової капсули). Найтиповішою для [[членистоногі|членистоногих]] наявність однієї пари верхніх, або передніх, щелеп ([[мандибули|мандибул]]) і двох (рідше за одну) пар нижніх, або задніх, щелеп ([[максили|максил]]). У [[комахи|комах]] друга пара нижніх щелеп, зливаючись, утворює нижню губу. У [[хеліцерові|хеліцерових]] є дві пари головних придатків, що частково здійснюють функцію щелеп: [[хеліцери]] служать для захоплення їжі, лежачі позаду них [[педіпальпи]] використовуються для її роздрібнення. У [[ракоподібні|ракоподібних]] і [[трахейнодишні|трахейнодишних]] щелепний апарат представлений [[мандибула]]мимандибулами і [[максила]]мимаксилами. У тих випадках, коли голова злиться з грудьми в головогруди, кінцівки грудних члеників зазвичай також служать для захоплення їжі і називаються ногощелепами ([[ракоподібні]], [[губоногі багатоніжки]]). Серед [[павукоподібні|павукоподібних]] складно влаштований щелепний апарат (перетворені 1 і 2 пари кінцівок, [[хеліцери]] і [[педіпальпи]]) мають [[кліщі]]. У молюсків роль щелеп виконує кутикулярний перетираючий апарат, так звана [[радула]]. Найхимерніший щелепний апарат у [[морські їжаки|морських їжаків]] (див. [[Арістотелів ліхтар]]).