Вуздечка: відмінності між версіями

 

'''Вузде́чка''' ([[Архаїзм|застаріле]] '''вузда́''', [[Діалекти української мови|діалектичне]] '''наголі́в'я''') — предмет [[упряж]]і, який одягають на голову їздової тварини задля керування нею. Вуздечки призначені перш за все для [[Кінь свійський|коней]], [[віслюк]]ів, [[мул]]ів та [[лошак]]ів. Керування [[Буйвіл індійський|буйволами]], [[Віл|волами]], [[Олень північний|свійськими оленями]], [[Лама (тварина)|ламами]] та [[верблюд]]ами здійснюється за допомогою особливих вуздечок, які типологічно ближче до [[недоуздок|недоуздків]]. Кінськи вуздечки найбільш спеціалізовані й складні, що пов'язано із різноманіттям їхнього застосування.

# '''Наголо́вач''' ({{lang-ru|оголовь, оглавль}})<ref>Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)</ref> — ремінь на потилиці коня, одразу за вухами; тримає вуздечку на голові.

# '''Налобник''' — кріпиться за наголовача з двох боків під вухами. Налобний ремінь деякою мірою запобігає ковзанню наголовного й щічного ременів при стрімких рухах коня, але його функція скоріше декоративна, оскільки він майже не тримає вуздечку.

# '''Перенісний ремінь''' (інколи нахра́пник, не плутати із справжнім нахрапником&nbsp;— див. нижче){{Джерело?}} &nbsp;— ремінь на ''храпі'' (нижній й середній частині перенісся) коня. В деяких типах вуздечок, особливо тих, що мають капсуль, може бути відсутнім.

# '''Підборідник'''<ref>Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) </ref> — кріплять до наголовача з двох боків; він проходить у коня під ''ганашами'' (задніми кутами нижньої щелепи). Він, як і наголовач, тримає вуздечку на голові. Деякі типи вуздечок (здебільшого вестерн-наголів'я) не мають підборідного ременя. У цілях безпеки і зручності коня затягати цей ремінь слід так, щоб між ним і ганашами проходив кулак.