Ощів: відмінності між версіями

 

Бідним вважалося те волинське село, в якому не було церкви. Історія села Ощів сягає [[1545]] року, ця дата підтверджується архівними документами, у яких значиться, що село тоді належало панам Іванові та Михайлові Ощівським: «Було тоді у селі 89 домів, два млини, церква дерев'яна». Все вказує на те, що ця давня сільська святиня кликала вірних на молитву не одне століття.

Книга «Дев'ятсотліття православ'я на Волині», видана [[1892]] року, розповідає цікаву історію чудотворної ікони Божої Матері з Ощівського храму: «В селі Ощеві в самостійній Богоявленській церкві є благодатна ікона Божої Матері, яку надзвичайно шанують місцеві і жителі навколишніх сіл. Ікона ця, безперечно, давня, писана оригінально і художньо, розміщена на верхньому місці». Очевидно, це була спускна ікона зверху іконостасу. Про походження цієї святині є перекази, що вона була подарована церкві якоюсь місцевою володаркою, яка завдяки старанній молитві сама відчула на собі благодатну допомогу Божої Матері, тому й передала ікону в дарунок церкві. Існують також перекази про зцілення недужих перед цим святим образом. Довгий час у церкві зберігалася милиця із написом «1772 рік» як речовий доказ зцілення одного кульгавого чоловіка, який тут після щирої молитви позбувся недуги. «І в Богородичні свята, і в день Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста, і в день апостола [[Іван Богослов|Іоанна Богослова]] жителі села Ощева та навколишніх сіл приходять у церкву села Ощів із безсумнівною надією отримати для себе благодать, допомогу від Заступниці роду християнського», — читаємо в уже згадуваному історичному джерелі «Дев'ятсотліття православ'я на Волині».