Донецький національний академічний український музично-драматичний театр: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ezhinka (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 58:
=== Театр у міжвоєнний час ===
Після визволення Донбасу, в січні та березні 1944 року обидві групи трупи повернулися до Сталіно. Формується остаточний склад трупи Сталінського державного українського музично-драматичного театру ім. Артема. В цей час ядро трупи становили досвідчені майстри сцени: С. Коханий, І. Корж, П. Польова, К. Даценко, К. Рябцев, Т. Кужіль, режисери Л. Южанський і В. Гаккебуш, талановита акторська молодь — В. Загаєвський, [[Адамська Марія Станіславівна|М. Адамська]], [[Протасенко Микола Прокопович|М. Протасенко]], Х. Негримовський, Ю. Галинський, Л. Усатенко, О. Малич. А згодом трупу поповнили Н. Харченко, Т. Авдієнко, А. Бобіна, М. Бондаренко, І. Молошніков, О. Акімов, А. Бурлюк, Г. Горшков, М. Крамар, М. Гладнєв, М. Крутюк, Є. Колодько, [[Воробйова Євгенія Василівна|Євгенія Воробйова]] та інші талановиті актори, деякі з них і досі працюють на сцені театру.
Останні 30 років були часом творчого злету театру, формування та втілення нових методів творчого та адміністративного керівництва, завоювання любові та прихильності глядачів, розширення творчих можливостей та завоювання високого авторитету серед колег. Цей період відзначений такими «знаковими» для театру постановками: «Роксолана» П. Загребельного, «Народний Малахій» М. Куліша, «Емігранти» С. Мрожека, «Дон Жуан» Ж.-Б. Мольєра, «Ми, що нижче підписалися» О. Гельмана, «За двома зайцями» за М. Старицьким, «Зойчина квартира» М. Булгакова, «Поминальна молитва» Г. Горіна за Шолом-Алейхемом, «Ревізор» М. Гоголя, «Енеїда» за І. Котляревським, «У джазі тільки дівчата» О. Аркадіна-Школьніка та іншими.
| |||