Вікіпедія

Район Шал-акина: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Вальдимар перейменував сторінку з Район Шал акина на Район Шал-Акина без створення перенаправлення
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Район Казахстану
'''Шал акина райо́н''' ({{Lang-kk|Шал аќын ауданы}}) — [[район]] [[Північно-Казахстанська область|Північно-Казахстанської області]] [[Республіка Казахстан|Республіки Казахстан]].
| назва укр. = Шал-Акина район
| назва ін. = {{Lang-kk|Шал ақын ауданы}}
| прапор =
| опис прапора =
| герб =
| опис герба =
| розташування = Shal_Akyn_District_Kazakhstan.png
| мапа = <!-- Exemple.jpg --><!-- мапа району -->
| область = [[Північно-Казахстанська область]]
| утворений = [[1928]]
| населення = 20179 осіб<ref>http://stat.gov.kz/getImg?id=ESTAT101215</ref>
| дані = [[2009]]
| площа = 4841
| густота = 4,17
| код району =
| поштові індекси =
| центр = місто [[Сергієвка]]
| сільські округи = 10
| селищні адміністрації =
| міські адміністрації = 1
| міські НП = 1
| сільські НП = 43
| адреса =
| веб-сторінка =
| голова району =
}}
 
'''Шал-Аки́на район''' ({{Lang-kk|Шал ақын ауданы}}, {{lang-ru|Шал-Акына район}})&nbsp;— [[адміністративний поділ Казахстану|адміністративна одиниця]] у складі [[північно-Казахстанська область|Північно-Казахстанської області]] [[Казахстан]]у. Адміністративний центр&nbsp;— місто [[Сергієвка]].
Попередниками району Шал акина були колишні Тонкерейський район і частина Риковського, створені у [[1928]] році. [[1930]] року Риковський район було розформовано і частину його долучено до Тонкерейського. У [[1940]] році район перейменували на Октябрський, у [[1963]]&nbsp;— на Сергєєвський, а у [[1999]] році&nbsp;— район Шал акина.
 
Територія району розміщена у лісостеповій зоні, являє собою слабохвилясту майже пласку слабодреновану рівнину. На території району [[ґрунт]]овий фон утворюють [[чорнозем]]и звичайні, широко поширені лугово-чорноземні ґрунти.
Адміністративний центр району&nbsp;— місто [[Сергєєвка]].
 
Територією району протікає річка [[Ішим]], на котрій розміщене Сергєєвське водосховище.
Територія району 4,84 тис. км². Кількість населення&nbsp;— 26,3 тис. ([[2010]]). Густота населення&nbsp;— 5,4 чол. на км². В районі 12 сільських округів, 43 сільських населених пункти.
 
== Історія ==
Відстань від [[Петропавловськ]]а до межі району 138 км, до міста Сєргєєвка&nbsp;— 174 км. Північна частина межує із [[Жамбилський район (Північно-Казахстанська область)|Жамбилським районом]], західна&nbsp;— із [[Єсільський район (Північно-Казахстанська область)|Єсільським]], східна&nbsp;— із [[Тімірязевський район|Тімірязевським]], а південна&nbsp;— із районом [[Габіта Мусрепова район|Габіта Мусрепова]] і [[Айиртауський район|Айиртауським]]. Територія району розміщена у лісостеповій зоні, являє собою слабохвилясту майже пласку слабодреновану рівнину. На території району [[ґрунт]]овий фон утворюють [[чорнозем]]и звичайні, широко поширені лугово-чорноземні ґрунти.
Район утворений [[3 вересня]] [[1928]] року як '''Тонкерейський''' із 9 (№&nbsp;1-2, №&nbsp;4-10) сільрад Тонкерейської Казахської волості та 3 сільрад Прісногірковської волості з центром у селі Майбалик. [[17 грудня]] [[1930]] року до району був приєднаний ліквідований [[Риковський район]], центр перенесено до села Мар'євка. Станом на [[1 квітня]] [[1932]] року до складу району входили 19 сільрад (Маріїнський, Сергієвський, Крещенський, Коноваловський, Городецький, Ніколаєвський, Спаський, Семипольський, Сретинський, Ряський, Дмитриієвський, Аїмжанський (№&nbsp;1), Майбалицький (№&nbsp;2), Тастемірський (№&nbsp;3), Жаркенський (№&nbsp;4), Баянський (№&nbsp;5), Жапайський (№&nbsp;6), Єльтайський (№&nbsp;7), Балібайський (№&nbsp;8)), центром було село Майбалик. Станом на [[10 лютого]] [[1935]] року район складався із 14 сільрад (Голощокінський, Городецький, Дмитрієвський, Єсільський, Жалтирський, Ісаєвський, Кенесівський, Коноваловський, Крещенський, Мар'євський, Нижньо-Бурлуцький, Семипольський, Сергієвский, Степний), центром було село Мар'євка. [[21 травня]] [[1940]] року район перейменовано в '''Октябрський''', [[2 січня]] [[1963]] року&nbsp;— в '''Сергієвський''' з центром у селі Сергієвка. [[21 травня]] [[1969]] року село Сергієвка стало містом.
 
[[12 січня]] [[1994]] року в межах району були утворені 15 сільських округів (Афанасьєвський, Городецький, Жанажольський, Жанасуський, Кривощоковський, Мар'євський, Новопокровський, Октябрський, Ольгинський, Приішимський, Семипольський, Ступінський, Сухорабовський, Теренсайський, Юбілейний). [[12 лютого]] [[1997]] року були ліквідовані Жанасуський (до складу Новопокровського сільського округу), Жанажольський (до складу Ступінського), Мар'євський та Теренсайський (утворено Аютаський), Ольгинський (село Соколовка увійшло до складу Кривощоковського, села Двойніки та Коргантас&nbsp;— до складу Афанасьєвського) сільські округи; село Остаган Ступінського сільського округу передано до складу Приішимського сільського округу. [[14 грудня]] [[1999]] року район отримав сучасну назву. [[13 червня]] [[2003]] року була утворена Сергієвська міська адміністрація. [[27 травня]] [[2005]] року відновлено Жанажольський сільський округ (села Жанажол та Жанаталап зі складу Ступінського сільського округу, село Кенес&nbsp;— із Приішимського). [[12 квітня]] [[2013]] року були ліквідовані Октябрський (до складу Юбілейного сільського округу) та Ступінський (село Ступіно до скаду Семипольського, село Жалтир&nbsp;— до Городецького) сільські округи.
Територією району протікає річка [[Ішим]], на котрій розміщене Сергєєвське водосховище.
 
== Населення ==
Населення&nbsp;— 20179 осіб ([[2011]]; 23095 в [[2009]], 32375 в [[1999]]).
 
Національний склад (станом на [[2015]] рік<ref>http://stat.gov.kz/getImg?id=ESTAT101215</ref>):
* [[казахи]]&nbsp;— 9269 осіб (45,93&nbsp;%)
* [[росіяни]]&nbsp;— 8603 особи (42,63&nbsp;%)
* [[українці]]&nbsp;— 902 особи
* [[німці]]&nbsp;— 758 осіб
* [[білоруси]]&nbsp;— 169 осіб
* [[татари]]&nbsp;— 163 особи
* [[литовці]]&nbsp;— 52 особи
* інші&nbsp;— 263 особи
 
== Склад ==
До складу району входять міська адміністрація та 12 сільських округів:
{| align="center" class="standard"
|+
! |Поселення
! |Площа,<br/>км²
! |Населення,<br/>осіб ([[2009]])
! |Центр
! |Населені<br/>пункти
|-----
| [[Сергієвська міська адміністрація]]
| align="right"| -
| align="right"| 7661
| [[Сергієвка]]
| align="right"| 1
|-----
| [[Афанасьєвський сільський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 1159
| [[Афанасьєвка]]
| align="right"| 4
|-----
| [[Аютаський сільський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 2681
| [[Каратал]]
| align="right"| 5
|-----
| [[Городецький сільський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 1148
| [[Городецьке]]
| align="right"| 4
|-----
| [[Жанажольський сільський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 930
| [[Жанажол]]
| align="right"| 3
|-----
| [[Кривощоковський сільський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 1671
| [[Кривощоково]]
| align="right"| 5
|-----
| [[Новопокровський сільський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 1749
| [[Новопокровка]]
| align="right"| 5
|-----
| [[Приішимський сільський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 1376
| [[Повозочне]]
| align="right"| 4
|-----
| [[Семипольський сільський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 1769
| [[Семиполка]]
| align="right"| 4
|-----
| [[Сухорабовський сільський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 1244
| [[Сухорабовка]]
| align="right"| 3
|-----
| [[Юбілейний сільський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 1707
| [[Крещенка]]
| align="right"| 6
|+
|}
 
== Найбільші населені пункти ==
== Джерела ==
{| align="center" class="standard"
* Департамент статистики Северо-Казахстанской области [http://www.soltustik.stat.kz/index.php?option=com_content&view=article&id=106&Itemid=114&lang=ru Шал акына район] {{ref-ru}} Переглянуто 7 лютого, 2011
|+
! |№
! |Населений пункт
! |Населення,<br/>осіб ([[1999]])
! |Населення,<br/>осіб ([[2009]])
|-----
| 1
| '''[[Сергієвка]]'''
| align="right"| 9 470
| align="right"| 7 661
|-----
| 2
| [[Новопокровка]]
| align="right"| 1 387
| align="right"| 973
|-----
| 3
| [[Кривощоково]]
| align="right"| 1 266
| align="right"| 956
|-----
| 4
| [[Семиполка]]
| align="right"| 1 308
| align="right"| 928
|-----
| 5
| [[Аканбарак]]
| align="right"| 1 071
| align="right"| 824
|-----
| 6
| [[Повозочне]]
| align="right"| 960
| align="right"| 787
|-----
| 7
| [[Сухорабовка]]
| align="right"| 1 076
| align="right"| 649
|-----
| 8
| [[Афанасьєвка]]
| align="right"| 1 040
| align="right"| 613
|-----
| 9
| [[Городецьке]]
| align="right"| 863
| align="right"| 585
|-----
| 10
| [[Узинжар]]
| align="right"| 899
| align="right"| 573
|+
|}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{Адміністративний поділ Північно-Казахстанської області}}
{{Kazakhstan-geo-stub}}
{{Північно-Казахстанська область}}
{{Район Шал-Акина}}
 
[[Категорія:Райони Північно-Казахстанської області|Ш]]
[[Категорія:Район Шал-Акина|*]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Район_Шал-акина