Відмінності між версіями «Естонці»

10 байтів додано ,  3 роки тому
стиль
(стиль)
|related= [[Сету]], [[Фіни]], [[Карели]], [[Вепси]], [[Водь]], [[Іжора]]
}}
'''Есто́нці''' (''eestlased'' — самоназва з середини 19 ст., до цього ''maarahvas'' — буквально «народ своєї землі») — [[народ]], що складаєстановить основне [[населення]] [[Естонія|Естонії]].
 
== Розселення ==
 
== Історія ==
Естонці — народ, що утворився в результаті змішування місцевих фіномовних племен з [[балти|балтськими]], скандинавськими та слов'янськими племенами. ВУ складі естонців виділяється [[етнічна група]] або навіть окремий народ [[сету]], що зазнав сильного східнослов'янського впливу.
 
Естонці сформувалися в Східній Прибалтиці на основі змішання стародавнього аборигенного населення і фіно-угорських племен, що прийшли зі сходу в III тисячолітті до нашої ери. Пізніше вони увібрали фіно-угорські, балтські, германські й слов'янські елементи. До I тисячоліття нашої ери склалися основні угрупування естських племен, до XIII століття склалися територіальні об'єднання-мааконди:
У 18 столітті розповсюджується [[скрипка]], в 19 столітті утворюються духові оркестри, розвивається хорове мистецтво. У 1869 проводиться перше вссестонське співецьке свято. Зберігаються деякі народні звичаї, наприклад святкування Іванова дня із запаленням багать, піснями, гойданням на гойдалках.
 
Розвинено прикладне мистецтво (візерункове ткання, вишивка і в'язання, плетіння мережив, обробка шкіри, [[срібло|срібла]], на заході — різьблення і випалювання по дереву і ін.тощо).
 
=== Матеріальна культура ===
 
==== Національний одяг ====
Традиційний жіночий одяг середини 19 століття — [[сорочка]] туниковидного крою (''särk'', ''hame''), смугаста [[спідниця]] (''seelik'', ''kört''), тканий [[пояс]], верхня суконна коротка [[кофта]] в [[талія|талію]] (''kampsun'') або безрукавка (''liistik''). На півночі поширена коротка [[блуза]] з пишними рукавами (''käised''). Заміжні жінки носили [[фартух]], рушниковий [[головний убір]] (''linik''), пізніше — полотняний чіпець (''tanu''), на півночі і заході — убір типу кокошника (''pottmüts'', ''kabimüts''). Головний убір дівчат — вінець на твердій основі (''pärg'') або [[стрічка]]. Характерне льняне (''õlalinik'', ''kaal'') або шерстяне [[покривало]] (''sõba''). Святковий одяг прикрашався срібними фібулами — конічними (''sõlg'') і плоскими (''prees''), ланцюжками з монетами і намистами; особливо рясні нагрудні прикраси сету. Жіночий одяг сету відрізняли російські елементи: рубаха-долгорукавка (пізніше — т. з. новгородського типу з широкими рукавами) і глухий косоклинний [[сарафан]] (''rüüd'', ''sukman''). Головний убір — рушниковий линик, дівчата носили вінець російського типу (''vanik'').
 
Чоловічий одяг — туниковидна сорочка з прямим розрізом коміра (''särk''), [[штани]] — довгі або по (''püksid'') коліна, [[жилет]] (''vest''), [[куртка]] (''vammus''), повстяний [[капелюх]] (''kaap''). У сету була поширена російська косоворотка. Верхній чоловічий і жіночий одяг — каптан, [[зима|взимку]] [[Шуба (одяг)|шуба]].