Ліндон: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Історія: допис |
→Історія: джерело |
||
Рядок 42:
- Візьми - бо нині цей Перстень, - мовив він, - адже тобі випали труди і турботи, а він підтримуватиме тебе в усьому та захищатиме від утоми. Це - Перстень Вогню, і з його допомогою тобі, можливо, вдасться у світі, що холоне, знову запалити серця давньою відвагою. Що ж до мене, то моє серце належить Морю, і я житиму біля сірих берегів, охороняючи Гавані, аж доки відпливе останній корабель<ref>{{Cite book|title=Сильмариліон - Про Перстені Влади і Третю Епоху|last=Толкін|first=Дж. Р. Р.|year=2008|publisher="Астролябія"|location=Львів|pages=318|language=укр.|isbn=978 - 966 - 8657 - 24 - 5}}</ref>.
У 1974 р. Третьої Епохи в Ліндон відступили залишки артедайнського війська з синами Арведуі. В Мітлонд прибув гондорський флот генерала Еарніла. Разом з гондорцями та арнорцями ельфи Ліндону розбили війська ангмарського Короля - Чаклуна і вигнали його з Еріадора<ref>{{Cite book|title=Властелин Колец - Ч. 3. Возвращение короля - Приложение 1. Северное княжество и дунэдайны|last=Толкин|first=Дж. Р. Р.|year=1991|publisher="Северо - Запад"|location=Санкт - Петербург|pages=355 - 356.|language=рос.|isbn=5 -83 -52 - 0031 - 5}}</ref>.
Після цього вплив королівства Ліндон у Середзем' ї згасає, оскільки його населення поволі зменшувалось, відпливаючи на Захід, через нове посилення Темних Сил. Після падіння Саурона, коли три ельфійські персні
== Примітки ==
| |||