Трансильванське князівство (1570—1711): відмінності між версіями

== Історія ==

[[Файл:Jan Zygmunt Zapolya.jpg|міні|ліворуч|220пкс|[[Янош II Жигмонд Заполья|Янош II Жигмонд]]]]

{{Історія Угорщини}}

Трансильванське князівство було утворено в [[1570]] році, коли [[Янош II Жигмонд Заполья|Янош II Жигмонд]] відмовився від своїх претензій на угорський престол за умовами Шпаєрського договору<ref name="MacCulloch">Diarmaid MacCulloch, [http://books.google.com/books?id=rE7uAAAAMAAJ The Reformation], Viking, 2004, p. 443</ref><ref>Instytut Historii (Polska Akademia Nauk), Historický ústav (Akademie věd České republiky), [http://books.google.com/books?id=1MpnAAAAMAAJ Political Culture in Central Europe: Middle Ages and early modern era], Institute of History, Academy of Sciences of the Czech Republic, 2005, p. 338</ref> і став князем [[Трансільванія|Трансільванії]]<ref>István Keul, [http://books.google.com/books?id=5J09mqMWiogC&pg=PA93 Early Modern Religious Communities in East-Central Europe: Ethnic Diversity, Denominational Plurality, and Corporative Politics in the Principality of Transylvania (1526–1691)], BRILL, 2009, p. 61</ref>. Договір також визнавав, що князівство Трансільванія залишалося у васальній залежності від [[Угорське королівство|Угорського королівства]]<ref>Anthony Endrey, [http://books.google.com/books?ei=a9K0T9OtNsjf8APq7-AI&id=ewYiAAAAMAAJ The Holy Crown of Hungary], Hungarian Institute, 1978, p. 70</ref>.

Рід [[Баторі (династія)|Баторі]] прийшов до влади в князівстві після кончини Яноша II [[1571]] року. Янош заповів свій трон своєму казначею, Каспару Бекешу, але аристократія не прийняла це рішення і вибрала Стефана Баторія як воєводу. Це призвело до короткої громадянської війні, яка закінчилася перемогою Баторія.

Аж до [[1602]] року князівство знаходилося під сюзеренітетом османів, а потім (ненадовго)&nbsp;— Габсбургів. Прихід до влади Баторія ознаменував становлення князівства Трансільванія як напівнезалежної держави.

 

Молодий [[Стефан Баторій]], перший сильний князь Трансільванії<ref name="Bonney">{{cite book|author1=Richard Bonney|author2=David J. B. Trim|title=Persecution and Pluralism: Calvinists and Religious Minorities in Early Modern Europe 1550–1700|url=http://books.google.com/books?id=jQJuObBQerIC&pg=PA99|accessdate=1 June 2012|year=2006|publisher=Peter Lang|isbn=978-3-03910-570-0|pages=99–}}</ref>, угорський католик, згодом став королем Польщі і великим князем Литовським<ref name="Bonney" />. Він зобов'язався не обмежувати релігійну свободу, видавши Турданський едикт, але з часом став інтерпретувати це зобов'язання у все більш вузькому сенсі. Останній правитель Трасільваніі з роду Баторі&nbsp;— [[Жигмонд Баторі]]&nbsp;— вступив у союз зі Священною Римською імперією<ref name="Bonney" /> у війні проти турків.