Прерафаеліти: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyBot (обговорення | внесок) м →Перші виставки: replaced: На цей раз → Цього разу за допомогою AWB |
Albedo (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''
Невдоволені станом занепаду сучасного їм англійського [[живопис]]у, пререфаеліти мали на меті підвищити його значимість шляхом повернення до мистецтва доби 15 ст. ( [[Кватроченто]] )
Аби відродити щирість раннього італійського мистецтва до [[Рафаель|Рафаеля]] і
[[Файл:A Vision of Fiammetta by Dante Gabriel Rossetti.jpg|thumb|[[Росетті Данте Габріель|Росетті]], A Vision of Fiammetta]]
Рядок 27:
Роль членів таємного товариства приваблювала молодих людей дедалі більше. Але невдовзі вони розуміють, що бунтівний опір потребує опори в істинно революційних ідеях. Й ці ідеї знайшлися — за виразом одного з критиків, «дякувати [[Рафаель|Рафаелеві]]». Назва «братства» напрошувалася сама собою, оскільки прерафаеліти декларували наступне: {{Text|Мистецтво було чистим лише до Рафаеля. Рафаель був сам чистий першу половину свого творчого шляху. Згодом, отримавши свої перші ватиканські замовлення, … він створив стереотип, за яким послідували решта.}}
Ідея, що '''мистецтво було чистим лише до Рафаеля''' — досить англійська, де консервативні і середньовічні традиції залишались впливовими впродовж кожної доби в мистецтві Британії.
Подібна заява молодиків викликала резонанс в друкованих виданнях, адже до появи прерафаелітів розвиток британського мистецтва визначався головним чином діяльністю Королівської (тобто державної) Академії.
Незважаючи на появу таких художників як [[Вільям Тернер|Тернер]] і [[Джон Констебл|Констебл]], манера, котрої дотримувалась академія, тяжіла до старих майстрів: домінування [[Малюнок|малюнку]] над кольором, рівноваги над рухом, штучне освітлення майстерні над пленером і доопрацювання картин саме в майстерні, штучні сюжети , насамкінець, перевага авторитету великих майстрів минулого — над рештою сучасних художників.
На думку прерафаелітів, за подібних умов митець не міг досить повно виявити власні здібності. Спираючись на творчість художників [[кватроченто]] і британської (неєвропейської)[[готика|готики]] і досягаючи абсолютної точності своєї техніки, вони прагнуть поєднати нові прагнення із реалістичним зображенням об'єктів.
Рядок 38:
Вони збільшували розміри полотен, щоб зображувати предмети і людські фігури в їх натуральний розмір.
Зверталися до сюжетів [[Біблія|
Їх творчість тісно пов'язана з [[Література|літературою]]: зокрема, з поезією [[Данте]], [[Шекспір]]а, призабутими середньовічними [[легенда]]ми і [[балада]]ми британського [[середньовіччя]].
У плані техніки молодих художників цікавить, передусім, творчість їх сучасників — Тернера (
Звільнення живопису від настанов [[академізм]]у, як вважали прерафаеліти, означає також відмову від академічного ідеалізму. Молоді митці наполягають на тіснішому зв'язку з природою. Кінець статичним позам і «досконалій красі»: можна писати просто, щиро і — відверто.
Рядок 48:
Прерафаеліти відкрито критикують полотно пізнього періоду творчості Рафаеля «Преображення» — за його ''«зневагу до краси і правди, [[помпезність]] образів [[апостол]]ів і Спасителя, які не мають нічого спільного з істинною духовністю»'', яке академіки оголосили зразком досконалості.
== Народження
[[Файл:Dante Gabriel Rossetti - Proserpine.JPG|thumb|Данте Габріель Росетті «Персефона», 1874, Галерея Тейт, Лондон]]
Рядок 86:
Окрім критичного відношення до буржуазності і поваги до середньовіччя, в прерафаелітах, Раскіна приваблює і їхній реалізм, який особливо яскраво виявив себе в ранніх творах молодих майстрів.
== Перемога і розпад
[[Файл:Edward Burne-Jones.The last sleep of Arthur.jpg|thumb|[[Едвард Берн-Джонс]], «Вічний сон короля Артура на міфічній горі Авалон» (The last sleep of Arthur).]]
Рядок 108:
Берн-Джонс, учень Росетті, став посередником між прерафаелітами і [[Символізм|символістами]].
== Хронологія ==
* [[1827]] — народження Вільямя Холмена Ханта
|