Сигарета: відмінності між версіями

Згідно міжнародних стандартів, радянські сигарети без фільтру являлись високосмолистими (20-38&nbsp;мг смоли на сигарету) і належать до категорії найбільш шкідливих.<ref name="Наука"></ref> Але і з фільтром радянські сигарети також відносяться до високосмолистих (15-33&nbsp;мг смоли на сигарету).<ref name="Наука"></ref> Вміст [[бензопірен]]у в радянських сигаретах в середньому в 4 рази вищий, ніж в сигаретах в США, [[миш'як]]а&nbsp;— в 10 разів більше, [[кадмій|кадмію]]&nbsp;— в 5-10 разів більше, а вміст [[нітрозоаміни|нітрозоамінів]] в сигаретах з фільтром більше, ніж в американських сигаретах без фільтру.<ref name="Наука">акад. М.Воронков, докт. мед. наук Е.Каплан, канд. биол. наук Р.Сафаев / На радость курильщикам.&nbsp;— «Наука и жизнь», 1992, №&nbsp;07 (стор.:156-157)</ref> В основному пагубну дію на людський організм має не нікотин, а продукти згорання тютюну — тютюновий дим.<ref name="герас">Товароведение и экспертиза вкусовых товаров: учебник для вузов / В.А. Герасимова, Е.С. Белокурова, А.А. Вытовтов. - Санкт-Петербург [и др.]: Питер, 2005. - 416 с. ISBN 5-94723-971-X (стор.:372)</ref> Смола (частина конденсату, з якої віднято вологу і нікотин) є етіологічним фактором злоякісних пухлин: [[Рак легень|раку легень]], порожнини роту, гортані, глотки, стравоходу, сечового міхура, підшлункової залози, а також причиною серцево-судинних захворювань і багатьох інших, так як містить поліциклічний ароматичний вуглеводень [[бензопірен|бензпірен]] і дуже часто радіоактивний елемент [[полоній]].<ref name="герас"></ref>