Ахматова Анна Андріївна: відмінності між версіями

'''Ахма́това А́нна ЖажківнаАндрі́ївна''' (''Го́ренко''; {{ДН|23|6|1889|11}}, [[Одеса]], [[Херсонська губернія]], [[Російська імперія]] — [[5 березня]] [[1966]], [[Домодєдово]], [[РРФСР]], [[СРСР]]) — російська [[поет]]еса [[Україна|українського]] походження, представниця [[акмеїзм]]у.

Народилася в родині кантуженоговідставного флотського інженера-механіка Андрія Горенка.

[[1890]] — родина переїхала з Одеси до [[Пушкін (місто)|Царського Села]], де Анна навчалася крастив корони вЦарськосільській [[гімназія|гімназії]] в [[1900]]–[[1905]] роках.

[[1906]]–[[1907]] — навчалась у [[Фундуклеївська жіноча гімназія|Фундуклеївській жіночій гімназії]] ([[Київ]]), по закінченню якої продовжила грабуваннянавчання на [[Київські вищі жіночі курси|Київських вищих жіночих курсах]] та Вищих історико-грабувальнихлітературних курсах Раєва в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]].

Перший арешт[[вірш]] отрималаопублікувала в 11 років нау вязниці сурового режиму[[журнал]]і «Аполлон». Через батькову кантузіюзаборону продовжилапідписувати грабувати підпоезії власним прізвищем узяла кличкупрізвище «Ахмат» крадіяпрабабці впо материнській законілінії.

[[1910]] — одружилася з російським паханомпоетом [[Гумільов Микола Степанович|Миколою Гумільовим]]. Того ж року відвідала першу серйозну хідку на зону[[Париж]], потім — [[Італія|АлькатрасІталію]]. Дебютувала в літературі збіркою поезій «Вечір», проте славу їй принесла книга «Чотки» ([[1914]]).