Економіка Киргизстану: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок) м новий ключ сортування для Категорія:Країни члени СОТ: "Киргизстан" з допомогою HotCat |
ChRoM (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Infobox Economy
'''[[Киргизстан]]''' — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машино будування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів — бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.▼
|country = Киргизстану
|image = Osh_Bazaar_in_Bishkek,_Kyrgyzstan-_dried_fruits_and_nuts.jpg
|width = 300px
|підпис = Базар Ош у місті [[Бішкек]]
|currency = 1 [[Киргизький сом]] = 100 тійінів.
|year = календарний рік
|organs = [[ВТО]]
|rank =
|gdp = {{прибуток}} $21,01 млрд. (2016)
|growth = {{прибуток}} 2,2 % (2016)
|на душу населення = $3,500 (2016)
|sectors = сільське госоподарство: 17,9 %, промисловість: 25,9 %, послуги: 56,2 % (2016)
|inflation = 2,9 % (2016)
|poverty = 33,7 % (2011)
|gini = 33,4 (2007)
|labor = 2,778 млн. (2016)
|occupations = сільське господарство - 48 %<br/>промисловість - 12,5 %<br/>сфера послуг - 39,5 % (2005)
|unemployment = 8,1 % (2014)
|industries = машинобудування, текстиль, харчова промисловість, виробництво цементу, взуття, деревина, холодильники, меблі, електродвигуни, золото, рідкоземельні метали
|exports = $1,453 млрд. (2016)
|export-goods = золото, бавовна, вовна, одяг, м'ясо; ртуть, уран, електрика; машини та обладнання; взуття
|export-partners = {{CHE}} 26 %<br/>{{UZB}} 22,6 %<br/>{{KAZ}} 20,8 %<br/>{{ARE}} 4,9 %<br/>{{TUR}} 4,5 %<br/>{{AFG}} 4,5 %<br/>{{RUS}} 4,2 % (2015)
|imports = $3,146 млрд. (2016)
|import-goods = нафтa і газ, машини і обладнання, хімікати, продукти харчування
|import-partners = {{CHN}} 56,4 %<br/>{{RUS}} 17,1 %<br/>{{KAZ}} 9,9 % (2015)
|debt = $7,728 млрд. (2016)
|revenue = $2,04 млрд. (2016)
|expenses = $2,354 млрд. (2016)
|reserves =
|aid =
|cianame = kg
|spelling = US
}}
▲'''[[Киргизстан]]''' — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машино будування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів — бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. [[Іссик-Куль]]. Між
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: ВВП — $ 4 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6%. ВВП на душу населення — $ 863. Прямі закордонні інвестиції — $ 28,8 млн Імпорт — $ 1,4 млрд (г.ч. [[Росія]] — 24,2%, Узбекистан — 14,5%, Казахстан — 8,9%, [[Німеччина]] — 6,2%, Китай — 5,3%). Експорт — $ 1,2 млрд (г.ч. [[Німеччина]] — 37,0%, Казахстан — 16,7%, [[Росія]] — 16,4%, Узбекистан — 7,5%, Китай — 3,1%).▼
== Історія ==
Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизстану стала на шлях ринкових перетворень. За радянської влади Киргизстан переважно слугувала джерелом сировини, яка відправлялася на переробку в інші регіони СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати у економічні відносини із зарубіжними країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганій організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26% в порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27%, а сільськогосподарське — на 14%. У 1993–1994 рр. виробництво продовжувало падати.▼
▲Після проголошення незалежності у [[1991]] економіка Киргизстану стала на шлях ринкових перетворень. За радянської влади Киргизстан переважно слугувала джерелом сировини, яка відправлялася на переробку в інші регіони СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати у економічні відносини із зарубіжними країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганій організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26% в порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27%, а сільськогосподарське — на 14%. У 1993–1994 рр. виробництво продовжувало падати.
У 1994 обсяг промислового виробництва знизився на 21% в порівнянні з 1993, а падіння виробництва продовольства становило 17%. Рівень інфляції — 466% в 1993 і 87,2% в 1994. В спостерігалося істотне зростання рівня виробництва (на 47% до 1996), в основному за рахунок видобутку золота в районі [[Кумтор]] (масив Ак-Шийрак), а річний рівень інфляції склав менше 30%. Істотні успіхи були досягнуті в галузі приватизації. До 1995 бл. 60% підприємств (бл. 53 тис.) було приватизовано. До кінця 1990-х років понад 90% промислової продукції вироблялося приватними підприємствами. Успіхи були досягнуті навіть в надзвичайно складній задачі приватизації колгоспів і радгоспів. Завдяки законам, прийнятим в 1994 і 1997, більша частина сільськогосподарських угідь і техніки перейшла в руки приватних власників, які в 1998 виробили понад 75% всього обсягу сільськогосподарської продукції. Основу сільського господарства Киргизстану складає тваринництво (вівчарство, молочно-м'ясне скотарство, конярство).▼
▲У 1994 обсяг промислового виробництва знизився на 21% в порівнянні з 1993, а падіння виробництва продовольства становило 17%. Рівень інфляції — 466% в 1993 і 87,2% в 1994. В спостерігалося істотне зростання рівня виробництва (на 47% до 1996), в основному за рахунок видобутку золота в районі [[Кумтор]] (масив Ак-Шийрак), а річний рівень інфляції склав менше 30%. Істотні успіхи були досягнуті в галузі приватизації. До 1995 бл. 60% підприємств (бл. 53 тис.) було приватизовано. До кінця 1990-х років понад 90% промислової продукції вироблялося приватними підприємствами. Успіхи були досягнуті навіть в надзвичайно складній задачі приватизації
У 1997 трудові ресурси становили 1,7 млн чол., причому в сільському господарстві було зайнято бл. 41%, в сфері обслуговування — 40%, в промисловості — 19%. Безробіття залишається однією з найгостріших проблем Киргизстану, становлячи 4,8% за офіційним даними і від 25 до 30% — за неофіційними експертними оцінками.
▲За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: ВВП — $ 4 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6%. ВВП на душу населення — $ 863. Прямі закордонні інвестиції — $ 28,8 млн Імпорт — $ 1,4 млрд (г.ч. [[Росія]] — 24,2%, Узбекистан — 14,5%, Казахстан — 8,9%, [[Німеччина]] — 6,2%, Китай — 5,3%). Експорт — $ 1,2 млрд (г.ч. [[Німеччина]] — 37,0%, Казахстан — 16,7%, [[Росія]] — 16,4%, Узбекистан — 7,5%, Китай — 3,1%).
== Енергетика ==
Основне джерело електроенергії — ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання.
== Міжнародна співпраця ==
[[Європейський банк реконструкції та розвитку]] (EBRD) продовжує грати активну роль в розвитку Киргизстану, фінансуючи понад 15 проектів, зокрема видобутку золота (родов. [[Кумтор]]).
| |||