|
[[Файл:indirectFire_fig1.png|300px|right|thumb|Рис. 1]]
[[Файл:indirectFire_fig2.png|300px|right|thumb|Рис. 2]]
'''Стрільба з закритих позицій''' — ведення [[артилерія|артилерійського]] вогню по цілях, які не знаходятьсяперебувають ву прямій видимості з [[Вогнева позиція|вогневої позиції]]. Прямою протилежністю їй є [[стрільба прямоюпрямим наводкоюнаведенням]], коли навідникстрілець [[гармата|гармати]] бачить ціль, розриви і особисто веде [[Корегування стрільби|корегування вогню]].
== Історія ==
ВпершеУперше стрільба зіз закритих позицій застосовувалася в [[Кримська війна|Кримській війні]] 1853–1856 рр..]], коли через гористий рельєф місцевості ій порохове задимлення стало неможливо пряме спостереження цілей. Тоді це були прості голосові команди від спостерігачів артилеристам — «взятиузяти лівіше», «недоліт» {{nobr|і т. птощо.}} Згодом розвиток цього методу стрільби будувався на активному залученні математики для вдосконалення методик спостереження і розрахунків.
У роки [[Російсько-японська війна|Російсько-японської війни]] японці активно використовували цей метод ведення вогню.
== Особливості ==
При стрільбі зіз закритих позицій стеження за результатами вогню ведеться або візуально з [[Командний пункт|командно-спостережного пункту (КСП)]] або [[Літальний апарат|літального апарату]], або за допомогою технічних засобів розвідки ([[Радіолокаційна станція|радіолокаційні станціїрадар]], на типукшталт СНАР абочи АРСОМ, підрозділ звукової розвідки {{nobr|і т. п.}}тощо). Координати виявлених або нерухомих цілей визначаються заздалегідь ([[Фортифікація|фортифікації]], населені пункти, танконебезпечні напрямки), а для мобільних вказуються щодо КНП ву [[Полярна система координат|полярній системі координат]].
На рисунку 1 наведена схематизована [[топографічна карта|топографічна мапа]] місцевості, що ілюструє таку ситуацію: ціль '''Ц''' ([[міномет]]на батарея противника) загороджена від прямого спостереження з вогневої позиції схилом висоти 150,4 і хвойним лісом, тому спостереження ведеться з ВПП на рівнинній ділянці, звідки добре видно ціль. За допомогою [[Бусоль|бусолі]] і [[далекомір]]у визначаються дальність D<sub>1</sub> = 1500 м і [[дирекційний кут]] α ≈ [[Поділ кутоміра|56-56]] .
По [[телефон]]у, [[радіо]] або сигнальними прапорцями ця інформація передається обчислювальному відділенню, якщо воно не знаходитьсяє безпосередньо на КСП. Артилерист-обчислювач, знаючи координати цілі, КСП та ВП розраховує дальність D<sub>2</sub> і доворот від основного напрямку стрільби β для своїх гармат (для прикладу на Рис. 1 D<sub>2</sub> = 2700 м, β ≈ 3-40); із таблиць стрільби враховує поправки на метеоумови, знос [[Ствол (зброя)|стволів]], температуру боєприпасів, і в підсумку отримує установки [[приціл]]у і [[детонатор]]ів (відома фраза Яшки-артилериста «Трубка 15, приціл 120!» з кінокомедії «[[Весілля в Малинівці (фільм)|Весілля в Малинівці]]»). Вихідні дані повідомляються навідникові і заряджаючомузаряджальнику гармати для ведення вогню. Ця задача може вирішуватися з використанням [[Комп'ютер|ЕОМ]], [[мікрокалькуляторКалькулятор|мікрокалькуляторів]]ів, приладу управління вогнем або ж аналітично.
Якщо першим залпом ціль не уражена, то дальномірникдалекомірник і спостерігач на КСП повідомляють, наскільки розриви відхилилися по фронту, глибині і, якщо потрібно, по висоті. Наприклад, недоліт 200, вправо 50 (Рис. 2). Ця інформація повідомляється обчислювальному відділенню і воно, використовуючи прилад управліннякерування вогнем (ПУОПКО) або ЕОМ, повідомляє скорегованіскориговані установки розрахункам гармат. У разі промаху проводиться повторне коректування; при попаданні починається стрільба на ураження.
== Див. також ==
* [[Навісна стрільба]]
* [[Стрільба прямоюпрямим наводкоюнаведенням]]
* [[Стрільба півпрямоюнапівпрямим наводкоюнаведенням]]
== Література ==
| 