Вікіпедія

Низький замок: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
правопис
оформлення
Рядок 30:
[[1340]] року, коли Львів намагався захопити литовський князь [[Любарт]], Низький замок було дуже пошкоджено, але незабаром його відбудували<ref name="Телеканал Інтер. До 15-ї річниці незалежності України">{{Citation|last=Документальний фільм до 15-річчя незалежності України|title=Львів 09|date=|url=http://www.youtube.com/watch?v=hicX1-QD2Ks|accessdate=2017-02-04}}</ref>. [[1353]] року Любарт наказав спалити місто дощенту і відбудовану фортецю знову було знищено.
 
Через небезпеку війни з [[Казимир III Великий|Казимиром ІІІIII]], у [[1345]] та [[1349]] роках у Львові за наказом [[Лев Юрійович|Лева Юрійовича]] (загинув 1323) було розбудовано та укріплено захисні [[форпост]]и [[укріплення]] і Низький замок також<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.
 
Після захоплення [[Галичина|Галичини]] [[Королівство Польське (1025–1385)|Польським Королівством]] Низька фортеця перейшла у власність короля. Деякі польські історики вважають, що цей замок збудував польський король Казімєж ІІІIII у [[1362]] році (свідчення неправдиві, бо замок збудували у 1270-х роках).<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>
 
У [[1360-ті|1360-х]] роках велися роботи з будівництва Низького замку. У [[1372]]–[[1378]] роках тут проживав правитель [[Галичина|Галичини]] князь Володислав Опольський. [[1381]] року спалахнула нова пожежа, під час якої фортеця згоріла через те, що вона була зроблена з дерева. Новий замок був відбудований із дерева і згорів у [[XVI століття|XVI ст]]<ref name="Усе про Львів">[http://chimikur4uk.clan.su/ Усе про Львів]</ref>.
Рядок 38:
[[Файл:Lwow 1.jpg|міні|ліворуч|350пкс|[[Панорама Гогенберга|Панорама Львова]] ([[Абрагам Гогенберг]], [[1617]]–[[1618]])]]
 
З [[1387]] року в Низькому замку часто проживали польські королі. Замок навіть став неофіційною резиденцією правителів Польщі. У різні часи в ньому мешкали: правитель Галичини князь [[Владислав Опольчик]], король [[Владислав II Ягайло]] та королева [[Ядвіґа]], король польський [[Владислав III Варненчик]], король Швеції [[Карл XII|Карл ХІІXII]] (після взяття Львова шведами<ref name="М24">''Мельник Б''. Вулицями старовинного Львова…&nbsp;— С. 24.</ref>), правитель Москви [[Василь I Дмитрович|Васілій І Дмітрієвич]]<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>, [[Станіслав Лещинський]] та багато інших видатних діячів<ref name="Усе про Львів">[http://chimikur4uk.clan.su/ Усе про Львів]</ref>.
 
У [[XV]]&nbsp;ст. в кримінальній в'язниці, яка містилася ліворуч, біля брами замку, утримували частину полонених [[Тевтонський орден|тевтонських лицарів]] після [[Грюнвальдська битва|славнозвісної битви під Грюнвальдом]] ([[1410]]).
Рядок 48:
У [[1565]] році після чергової пожежі Низького замку залишилися лише його мури. [[Староста|Старості]] фортеці (або львівському старості) [[Пйотр Бажий|Пйотру Бажому]]; за іншими даними, його звали Анджей Бардзи або Андрій Баржин)<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref> довелося побудувати нові будівлі замість погорілих. Того ж року за його наказом розпочали зведення нового мурованого замку<ref name="Усе про Львів">[http://chimikur4uk.clan.su/ Усе про Львів]</ref>, який було збудовано у стилі [[Ренесанс|зрілого ренесансу]]. Нові будівлі прикрасили всіляким декором і вазонами, [[міщани]] ототожнювали замок із [[Корчма|корчмою]]<ref name="Телеканал Інтер. До 15-ї річниці незалежності України">[http://www.youtube.com/watch?v=hicX1-QD2Ks Документальний телефільм від «Інтера» до 15-ї річниці незалежності України]</ref>. Після смерті старости замку [[Пйотр Бажий|Пйотра Барзого (Петра Баржі)]] його місце посів [[Миколай Гербурт]], який сприяв закінченню реконструкції фортеці [[1575]] року в ренесансово-[[маньєризм|маньєристичному]] стилі, яка обійшлася йому в 6572 золотих. Також багато в чому допоміг реконструкції замку дворянин Анджей (Андрій) Овадовський, котрий склав описи й кошториси для відбудови Низького замку. Цікавим фактом є те, що будівництвом керував італієць, ім'я якого не збереглося<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.
 
Через важкі випари з болотистої долини річки Полтви [[1621]] року король [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Зигмунд ІІІIII]] був вимушенийзмушений виїхати із замку і фортеця втратила статус офіційної резиденції польських королів. Натомість Низький замок став житлом для старости короля (себто львівського старости).
 
Під час ревізії фортифікаційних споруд Львова [[1666]] року, вежу цеху золотарів було підперто 9-ма дубовими колодами. Якби це не було зроблено, то вежа зруйнувалася б через те, що під нею протікав міський канал.
Рядок 64:
У [[1724]] році в замку відбулося пишне весілля дочки [[Марія Софія Сенявська|Марії Зофії]] коронного гетьмана [[Адам-Миколай Сенявський|Адама Сенявського]] з [[Полоцьке воєводство|полоцьким]] [[воєвода|воєводою]] [[Станіслав-Ернест Денгофф|Станіславом Ернестом Денгоффом]]. Через 2 роки фортеця стала свідком не менш пишніших похоронів [[великий гетьман коронний|гетьмана]] А. Сенявського.
 
Пізніше, для зустрічі нового старости Низького замку [[Стефан Потоцький (референдар)|Стефана Потоцького]],<ref>Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww.— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1987.&nbsp;— 417 s.&nbsp;— S. 153.</ref>, посеред двору було зведено тріумфальну арку. Незважаючи наПопри ці події, кошти виділялися лише на те, щоб затулити тріщини в стінах та приховати трухлявість споруди за всілякими красивими декораціями.
 
Щоправда, у [[1765]] році на відновлення замку було виділено певні кошти, однак їх виявилося замало: мури перебували в хиткому стані, дерев'яні конструкції спорохнявіли, а в деяких місцях цегла повипадала та розпалася на порох.
Рядок 70:
Австрійська влада хотіла розмістити в замку контори губернських чиновників. За її дорученням архітектор [[Полейовський Петро|Петро Полейовський]] у [[1776]] році розробив доволі помпезний проект перебудови, що зберігся й донині<ref name="Вісник">''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик&nbsp;В.&nbsp;С.]]'' [http://www.anthropos.org.ua/jspui/bitstream/123456789/2338/1/113-125_%d0%92%d1%83%d0%b9%d1%86%d0%b8%d0%ba_%d0%92.pdf Будівельний рух у Львові другої половини XVIII&nbsp;ст.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка.&nbsp;— Том 241 (CCXLI), 2001&nbsp;— С. 124.</ref>. Однак через поганий стан замку від реалізації цього проекту відмовилися.
 
У [[1782]] році австрійський [[цісар]] Йозеф ІІII подарував замок Станам Галицьким (тобто [[Галицький становий сейм|Галицькому станового сейму]]) із дорученням збудувати на його місці комплекс, що складався би з театру, зали для [[Бал (танці)|балів]] і готелю. [[1784]] року відповідний проект розробив директор міського будівельного управління [[Карл Мерц]]. Однак через бюрократичну тяганину до реалізації цього задуму не дійшло. На виділені для будівництва кошти було споруджено лише залу для [[Бал (танці)|балів]] та прийомузустрічі знатних гостей, як театр використали [[Костел Святого Хреста і монастир францисканців (Львів)|костел Святого Хреста]], котрий у [[1785]] році відібрали в [[Францисканці|Ордену францисканців]] і перебудували.<ref name="Вісник"/> До [[1785]] року на території замку діяла церква святої Катерини, збудована у «руському» стилі, але з її закриттям замок іще більше занепав, доживаючи свої останні часи<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.
 
[[1802]] року міський уряд Львова у Галицького станового сейму<ref name="К69">''Крип'якевич І. П.'' Історичні проходи по Львові.&nbsp;— Львів&nbsp;: Каменяр, 1991.&nbsp;— С. 69.&nbsp;— ISBN 5-7745-0316-X.</ref> викупив Низький замок, розібрав замкові приміщення і на їхньому місці зробив торговельну площу<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>. Цеглини замку було продано як звичайний будівельний товар для будівництва театру графа Скарбека (міський уряд заробив на цьому 8528 [[Крона (Австро-Угорщина)|крон]]). Частину цеглин купила єврейська громада Львова, з яких збудувала кам'яниці на Бернардинській площі (теперішня [[Площа Соборна (Львів)|площа Соборна]]).<ref name="К69"/> Так було знищено одну з найвеличніших споруд Львова&nbsp;— Низький замок.
Рядок 102:
[[Файл:Низький замок. І. Качор.jpg|міні|праворуч|240пкс|Низький замок. Костел св. Катерини Олександрійської (реконструкція [[Качор Ігор Володимирович|І. Качора]])]]
 
Історики припускають, що костел св. Катерини був найстарішою спорудою Низького замку. Коли церкву побудували&nbsp;— невідомо, однак не залишає сумнівів те, що каплиця була закладена ще за [[Галицько-Волинське князівство|галицьківгалицьких князів]]. Перші згадки про неї можна знайти в документах [[1370-ті|1370-х]] років. У них зокрема відзначалося, що костел, за наказом князя [[Владислав Опольчик|Володислава Опольського]], повинен утримуватися за кошти з [[млин]]а. Церква тривалий час перебувала під патронатом польських монархів. Так у [[1485]] році [[Казимир IV Ягеллончик|Казимир IV Ягайлович]] призначив для обслуговування каплиці п'ять мансіонаріїв (комірників) та десятину прибутків зі своїх чотирьох королівських маєтностей. Пізніше наступний король польський [[Олександр Ягеллончик]] призначив виділення грошей на [[священик]]а, який би виголошував церковні [[Проповідь|проповіді]] [[Німецька мова|німецькою мовою]].
 
У [[1515]] році [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд Старий]] дозволив німцям презентувати одного з шести мансіонаріїв. [[1547]] року це рішення було підтверджено, але оскільки у цей час більшість німців переходили в [[лютеранство]], король скасував свій наказ.
Рядок 112:
У [[1621]] році замок утратив статус королівської резиденції (король [[Сигізмунд III Ваза]] переїхав до резиденції [[архієпископ]]а). У свою чергу костел св. Катерини Олександрійської перейшов з-під патронату короля до власності [[магістрат]]у.
 
На утримання храму в магістрату не вистачало коштів, тому каплиця повільно занепадала. Коли у Низькому замку жив шведський король Карл ХІІXII, його війська, окрім самого замку, дуже пошкодили й костел.
 
[[17 лютого]] [[1785]] року католицький архієпископ Львова наказав описати та передати все майно храму до інших міських костелів. Попри те, що громадськість була проти, у [[1792]] році церкву св. Катерини Олександрійської закрили назавжди.
Рядок 132:
== Реконструкція планування Низького замку та його приміщень ==
 
Низька фортеця зображена на багатьох малюнках та [[Гравюра|гравюрах]] [[XVII століття|XVII]]–[[XVIII століття|XVIII]] століть. Це й зображення [[1618]] року гравера Пасаротті та Гаффнера ([[1775]]), малюнки Ф. Ковалишина та Я. Глоговського. Щоправда, останні були зроблені вже в [[XIX століття|XIX]]&nbsp;ст. і лише копіюють старі гравюри. Однак на всіх цих зображеннях Низький замок зображується тільки з північно-східної частини. [[Файл:Низький_замок_на_XVI_ст..JPG‎|міні|праворуч|220пкс|Реконструкція Низького замку XVI&nbsp;ст. на пластичній панорамі Качора І. В.]]Загальні габарити будови фортеці науковці знайшли в планах Львова за [[1704]], [[1766]], [[1777]], [[1780]], [[1781]], [[1800]] роки. Основними ж документами реконструкції плану будівлі були «Люстрація Львівського староства» ([[1570]]) та «Люстрація Генеральна Руської землі» ([[1765]]).
 
Саме завдяки цим працям [[Януш Вітвіцький|Я. Вітвіцький]], Ф. Марковський та кафедра Реставрації Львівської Політехніки змогли відтворити вигляд Низького замку у [[XVIII століття|XVIII]]&nbsp;ст. Завдячуючи тому, що науковцям трапився опис планування первинного замку (складений 1570&nbsp;р.), історики відтворили вигляд Низького замку до великої пожежі 1565 року.
 
У кінці [[XX століття|ХХXX]], та на початку [[XXI століття|XXI]] століть найбільший внесок до вивчення Низького замку зробили [[Качор Ігор Володимирович|Ігор]] і Любов Качор, І. Могитич та вже згадана кафедра Реставрації Львівського політехнічного інституту.
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Низький_замок