Маріб: відмінності між версіями

'''Маріб''' ({{lang-ar|مأرب}}) - — місто в [[Ємен]]і, адміністративний центр [[Адміністративний поділ Ємену|мухафази]] [[Маріб (мухафаза)|Маріб]]. Є одним з найстародавніших [[місто|міст]] в Азії.

[[Оаза]] Маріб розташований в центральному [[Ємен]]і за 135  км на схід від столиці - — [[Сана|Сани]]; на південному заході пустелі Руб Аль Халі. Оаза оточена вулканічними долинами Хашаба, пісками пустелі Рамлат і [[вапняк]]овими відрогами Джабаль Балака. Вади Дана розділяє оазу на двоє: північну оазу Абйан і південну - — Йасран. Стародавній Маріб знаходиться на півночі ваді Дана в центрі іригаційних полів, тоді як сучасне місто Маріб розташовується ще північніше.

Територія древнього Маріба всіяна значним числом стародавніх поселень, місць поклонінь, кладовищ, сільськогосподарських будівель і іригаційних систем. Згідно радіовуглецевому аналізу, перше поселення на території Маріба виникло близько 1900 до н.  е. З 1200 р бере свій початок південноаравійська культура, коли було засновано [[Сабейське царство]].

Історія стародавнього Маріба відображена в написах, залишених царями Саби. Царство досягло свого піку в VII столітті до н.  е. за часів царя '''Kaріба'їла Ватара I'''. У 2-ій половині I тис. до н. е. царі Саби втрачають контроль над багатьма територіями, а домінуюча роль в Південній Аравії переходить до [[Катабан]]у. У I  ст. до н. е. контроль над Марібом встановлює [[Хим'яр]]. У 25 р. до н. е. е. римський другий префект Єгипту, Елій Галл, з 3 легіонами і допоміжними військами [[Ірод Великий|Ірода Великого]] зробив невдалий похід в регіон і в межах Маріба губляться сліди його армії. На початку II  в. Саба виходить з під контролю [[Хим'яр]] а і Маріб знову стає столицею незалежного царства, але до III століття [[Хим'яр]] знову стає домінуючим царством в регіоні. У боротьбі з Аксумом і арабськими племенами проходить все царювання монархів [[Хим'яр]]у аж до 525 року, коли іудейський цар [[Зу Нувас|Зу Нувас Юсуф Асар Ясар (Масрук)]] загинув під ударами Ефіопії та Візантії. До початку VII століття християнство було домінуючою релігією регіону. У 628 році приходить [[іслам]] і Маріб починає занепадати. Лише з [[1984|1984 року]] сучасний Маріб отримав деяке пожвавлення, перетворившись на базу для розробки нафтових родовищ в Аліфі.