Вікіпедія

Історія Дніпра: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Kp1964 (обговорення | внесок)
5165 редагувань
Mazzini1982 (обговорення | внесок)
251 редагування
Немає опису редагування
Рядок 2:
{{Об'єднати з|Заснування Катеринослава|дата=січень 2017}}
[[Файл:Dnepr_small.svg|посилання=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dnepr_small.svg|міні|194x194пкс|Нинішній герб міста]]
Місто було спочатку задумане,планувалося як третя<ref name=":0">[https://books.google.ru/books?hl=ru&id=caRWAAAAMAAJ&dq=%D0%95%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2+%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D1%8F+%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0&focus=searchwithinvolume&q=%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%B5%D0%B9+%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B5%D0%B9 Всеобщая история архитектуры: Архитектура России, Украины и Белоруссии XIV-первая половина XIX вв.] Академия архитектуры СССР, Мосцоw, Институт истории и теории архитектуры (Академия архитектуры СССР), Научно-исследовательский институт теории, истории и перспективных проблем советской архитектуры, Центральный научно-исследовательский институт теории и истории архитектуры, Совиет Унион. Государственный комитет по гражданскому строительству и архитектуре Изд-во Академии архитектуры СССР, 1968</ref><ref>[https://books.google.ru/books?hl=ru&id=DAJCAQAAIAAJ&dq=%D0%95%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2+%D0%B1%D1%8B%D0%BB+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD+%D0%BA%D0%B0%D0%BA+%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D1%8F+%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0&focus=searchwithinvolume&q=%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D1%8F+%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0 Петербург и другие новые российские города XVIII-первой половины XIX веков] М., «Стройиздат», 1995 (ISBN 5-274-01504-2)</ref><ref>[https://z5h64q92x9.net/proxy_u/ru-uk.uk/https/books.google.ru/books?id=rTw8AAAAMAAJ&q=%D0%95%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2+%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D1%8F+%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0&dq=%D0%95%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2+%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D1%8F+%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiQ5IaguujMAhWCkSwKHaSoCyoQ6AEIKzAE Україна: Райони] Данило Ілліч Богорад «Думка», 1969 356 с.</ref><ref>Charles Wynn. [https://books.google.de/books?id=6jYABAAAQBAJ&pg=PA25&lpg=PA25&dq=Ekaterinoslav+third+capital+Russia&source=bl&ots=teFQICYq38&sig=jN_OcTk6x9oYbkVEX-UFAsNHXoI&hl=de&sa=X&ei=jJcpVaDzIIPqaKf6gegL&ved=0CDYQ6AEwAg#v=onepage&q=Ekaterinoslav%20third%20capital%20Russia&f=false Workers, Strikes, and Pogroms: The Donbass-Dnepr Bend in Late Imperial Russia, 1870—1905]</ref> столиця [[Російська імперія|Російської імперії]], (після [[Москва|Москви]] і [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]],) іта як центр [[Новоросія|Новоросії]]<ref name=":0" />. Один з найбільших промислових центрів [[УССР|Радянської України]], [[Дніпропетровськ]] був одним з ключових центрів [[Ядерна енергія|ядерної]], оборонної та [[Космічна індустрія Росії|космічної]]<ref>[http://www.ukrainica.com.ua/rus/projects/cosmos/959 Дніпропетровськ — столиця ракетобудування  Дніпропетровськ — космічна столиця]</ref> промисловості Радянського Союзу. Через свою військову промисловостьпромисловість місто було закритим до початку 1990-х років.
 
== Історія ==
Рядок 12:
|-
|40-35 тис. років тому
|позначенідатуються знахідки залишків мисливських таборів на березі [[Днепр|Дніпра]] в сучасному ж/м Придніпровськ та Ігрень.
|-
|до 100 н. е.
|За переказами, на Монастирському острові зупиняласьзупинявся [[Андрей Первозванный|Андрій Первозванний]].
|-
|870
|легенда проДата заснування монастиря на Монастирському острові візантійськими ченцями (за легендою)
|-
|1240
Рядок 24:
|-
|1500 (або 1550, або 1564)
|підставазаснування містечка Самар (Самара, Самарь, Старий Самар) в пониззі р. Самари (нині — за сел. Шевченка)
|-
|1564
|згадка про козацькихкозацькі куреняхкурені на місці Таромського
|-
|1594
Рядок 33:
|-
|1600
|згадка про БогородицкихБогородицькі хутораххутори (нині р. Підгородне)
|-
|1635
Рядок 39:
|-
|1645 (або 1660)
|підставазаснування Нового Кайдака (згодом — центр запорізької паланки, в 1784-17971797частково виконував частково функції губернського міста)
|-
|1688
|підставазаснування Богородицької фортеці і НовобогородицкаНовобогородицька (поруч зі старовинним Самаром, що викликало його занепад) — першої російської колонії на запорізьких землях
|-
|1704
|освітазаснування слободи ТаромскойТаромської
|-
|1711
|за умовами [[Прутский мирный договор|Прутського миру]] Росії і Туреччини булибуло срытызруйновано ряд фортець, у тому числі Кодак та БогородицькаБогородицьку
|-
|1734
|початок нової війни з Османською імперією: будівництво Богородицького та Усть-Самарського ретраншементовретраншементів, освітазаснування слободи Старий Кодак (у колишньої фортеці)
|-
|1743
Рядок 57:
|-
|1744
|заснування Мануйлівки
|підстава Мануйловки
|-
|1770
|підставазаснування СухачевкиСухачівки (нині — у складі міста)
|-
|1775
|підставазаснування Діївки (нині — у складі міста)
|-
|1775
|після перемоги у черговій війні з Османською імперією — ліквідація Запорізького війська і ліквідація вольностей.
|-
|1776
Рядок 72:
|-
|1784
|підставазаснування МандрыковкиМандриківки (нині — у складі міста)
|-
|1784
|Указ про заснування Катеринослава на новому місці. Старий Катеринослав перейменовано в Новомосковськ (через 2 роки перенесено до Богородицькому зміцненню, а в 1794 р. залишки міста переведені на місце сучасного р. Новомосковська — на козацькій слободі Новоселиця)
|-
|1787
Рядок 81:
|-
|1789
|заснування німецьких колоній в пониззі Самари — Кронгартен (нині — частина ПідгороднєгоПідгороднього), Йозефсталь (нині — СамаровкаСамарівка), Фишерсдорф (нині — РибальскеРибальське, частина Нової Ігрені)
|-
|1796
|підставазаснування Краснопілля (нині — у складі міста)
|}
 
Рядок 92:
Місце, в якому розташовується сучасне місто [[Дніпро (місто)|Дніпро]], з давнини було сприятливим для проживання — за винятком тих тисячоліть [[Палеоліт|палеоліту]], коли тут проходив кордон льодовикового щита.
 
На території міста і найближчих околиць виявлені сезонні мисливські стоянки людини епохи кам'яного віку (40-16 тис. років. до н. е..), [[Мезоліт|мезолітичних]] мисливців. Так, у ОсокорівськоїОсокорівській балці Дніпропетровської області в мезолітичному поселенні знайдені раковини із Середземного і Червоного морів. На території області знайдено ще два унікальних мезолітичних пам'ятникаятники. У 1952 році біля села Волоське (18 км вниз по річці Дніпро) було знайдено традиційні первісні поховання людей в позі ембріона. Поховання були розташовані по колу, в центрі якого знаходився кістяк без голови. Деякі скелети носили елементи військовихвоєнних ушкодженьпошкоджень (знайдені наконечники стріл, застряглі в кістках).НайбільшНайцікавіший цікавий вивідвисновок антропологів: поховання на річці Дніпро належать до негроїдної раси. <! -- Джерело -->Яка драма розігралася тут 10 тис. років тому? Другий могильник був знайдений біля села Військове нижче по Дніпру. Скелети цього поховання знаходилися в позі ембріона, на кістках видно сліди зв'язки. В кістках також виявлені наконечники стріл, але поховання належить європеоїдам. При цьому як у першому, так і в другому випадку відсутні поховання жінок і дітей.
 
В неоліті (7-3 тис. [[До н. э.|до н. е.]]) відомі [[Ігренські археологічні поселення|поселення на території сучасної Ігрені]] (район р. [[Дніпро (місто)|Дніпра]] на лівому березі річки [[Самара (притока Дніпра)|Самара]]). За оцінками деяких дослідників, саме в Придніпровських степах виник кочевокочівницько-скотоводческийскотарський спосіб ведення господарства (представники [[Середньостогівська культура|Середньостогівської культури]] епохи [[Енеоліт|енеоліту]], щовважаються вважається предкомпредками всіх індоєвропейських народів — поселення Деміївки,на Деміївці та Ігрені). Звідси, як вважається, пішлопочалося заселення індоєвропейцями азіатських степів, та Центральної Європи ([[курганна гіпотеза]]).
 
У бронзовий вік, в III—II тис. до н. е. [[Надпоріжжя|Надпоріжжі]] — один з ареалів племен ямної культури, —представниками якої були проіндоєвропейські племена скотарів. Ареал їх розселення — від Уралу до Молдови. СтепуСтепи України саме при ямниках покриваютьсявкриваються численними курганами — пов'язаний із сонцем культ, подібний до пірамід Єгипту та зиккуратів Месопотамії, які також з'являютьсяявляється в цей час. Пізніше ці землі були своїми також для племен катакомбної, зрубної культур.
 
Перші народи Північного Причорномор'я, про яких залишилися найдавніші письмові згадки давньогрецьких і ассірійських авторів — [[кочівники]]: [[Кімерійці|кіммерійці]], [[скіфи]], [[сармати]] (II тис. до н. е. — початок I тис. н. е .. ). Вже з тих незапам'ятних часів існував зв'язок по [[Дніпро (місто)|Дніпру]] і [[Чорне море|Чорному морю]] з Східним Середземномор'ям.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Дніпра