Алан Джонс (гонщик): відмінності між версіями

Ґраунд-ефект відразу вивів її до лав конкурентноспроможних болідів. Однак, Джонсу вдалося фінішувати на ній вперше аж на [[Формула-1 — Гран-прі Франції 1979|гран-прі Франції]], проте&nbsp;— відразу четвертим. Наступний [[Формула-1 — Гран-прі Великої Британії 1979|гран-прі Великої Британії]], що проходив на Сільверстоуні приніс Джонсу поул, перший в кар'єрі. На тридцять дев'ятому колі він зійшов, однак його напарнику Регаццоні вдалося успішно довести гонку до кінця й здобути перемогу, першу в історії Вільямса. Три наступні етапи принесли три перемоги поспіль самому Джонсу. В [[Формула-1 — Гран-прі Італії 1979|Італії]] він став дев'ятим, а на наступному етапі в Канаді&nbsp;— виграв другий поул. На старті в Канаді його обійшов [[Жиль Вільньов]], однак після п'ятидесятиятдесяти кіл Джонсу вдалося повернути лідерство і здобути четверту перемогу.<ref>Гран-прі Канади 1979 [http://www.grandprix.com/gpe/rr327.html] {{ref-en}}</ref> Останній в тому сезоні [[Формула-1 — Гран-прі США 1979|гран-прі США]] проходив на трасі Воткінс-Ґлен. Австралієць знову виборов поул, проте зійшов під дощем після половини дистанції через встрату колеса після піт-стопу.