Бахмацьке благочиння Української православної церкви (Московського патріархату): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 15:
== Священство ==
 
Кількість священиків - понад 20. Приходи Бахмацького благочиння зайняті переважно вихідцями з Тернопільської області, які й починали відродження церковного життя краю після 1991 року. Найстаріший за хиротонією - благочинний прот. Миколай (Кибалюк), який є настоятелем храму св. Георгія у м. [[Бахмач]]. Священство має переважно проукраїнську культурну орієнтацію, у храмах проповідує [[українська мова|по-українськиукраїнською]] (за винятком кількох парафій). Подекуди впроваджено особливі, волинські традиції шанування [[Почаївська ікона Божої Матері|Почаївської ікони Божої Матері]].
 
Більшість священиків, з огляду на тяжкий економічний стан місцевих сіл, окормлює по два приходи. Наприклад, о. Віталій (Темчур) є одночасно настоятелем храмів у селі [[Гайворон (Бахмацький район)|Гайворон]] та [[Голінка (Бахмацький район)|Голінка]], священик села [[Тиниця]] також є настоятелем церкви св. Феодосія у [[Халимонове|Халимоновому]], так само у селах [[Красилівка (Бахмацький район)|Красилівка]] та [[Піски (Бахмацький район)|Піски]], [[Городище (Бахмацький район)|Городище]] і [[Пальчики]], а священик із смт. [[Дмитрівка (смт)|Дмитрівка]] окормлює додатково два села - [[Щуча Гребля|Щучу Греблю]] та [[Кропивне (Бахмацький район)|Кропивне]].