Часослов: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Valery Lysenko (обговорення | внесок)
Рядок 4:
== Часослов в Україні ==
Часослов був найпопулярнішою церковною книгою в середньовічній Україні, мав багато видань та широко вживався як читанка при навчанні грамоти; чимало текстів Часослову завчалося напам'ять.
 
Часослови у вигляді книг з’явилися в Західній Європі в XIII ст., проте особливого поширення набули в XIV–XV ст., у зв’язку із зростанням грамотності. Їх виготовляли в ремісничих майстернях усіх країн Європи; найбільшу популярність здобули французькі та фламандські.
 
«Часослов» був найпопулярнішою церковною книгою в середньовічній Україні, мав багато видань та широко використовувався як підручник для навчання грамоти; чимало його текстів завчалося напам’ять. Перше складання «Часослова» приписують преподобному Саві Освяченому, що включив до нього чинопослідування щоденних церковних служб. Доповнення до «Часослова» зроблено, як вважають, святим Іоанном Домаскіним і Феодором Студитом.
 
Перше видання Часослову [[кирилиця|кирилицею]] з'явилося [[1491]] в [[Краків|Кракові]] за ініціативи [[Швайпольт Фіоль|Швайпольта Фіоля]] в друкарні, заснованій за сприяння багатого краківського [[міщанство|міщанина]], [[райці]], «правдивого гірничого короля Угорщини» Яна Тужона ([[Йоганн Турзо (бурмістр)|Яна Турзо]]). Знані видання: Львівське ([[1609]]), Острозьке ([[1612]]), [[Друкарня Києво-Печерської лаври|друкарні Києво-Печерської лаври]] ([[1614]], [[1625]], [[1626]], [[1640]], [[1657]]), пізніше Почаївські Молитвослови ([[Василіяни|Василіян]]) [[1755]] та [[1793]] років і багато інших.
 
Цікавим було оформлення київського друкованого «Часослова» 1616 р. У ньому немає лицевих гравюр, але багато гравірованих заставок (великих і менших) світського змісту, в стилі Ренесансу, наприклад, із сиренами, грифами, амурами, а також заголовних букв, так званих ініціалів – фігурних літер із зображеннями дітей, птахів, тварин, рослинних образів взятих із міфології, композиція яких відзначається своєю складністю.
 
Книгу видано в 4-ту частку аркуша (in guarto, 4°). У повному вигляді вона має 192 сторінки в лінійних рамках. Друк у дві фарби (чорна та червона). Основний текст надруковано створеним у Стрятині шрифтом (10 рядків – 89 мм).
 
Точна і повна назва цього видання невідома, оскільки вихідний лист не зберігся в жодному з примірників, що дійшли до нас. Той заголовок, під яким вона відома бібліографам, є власне надписанням першого нумерованого листа, що знаходиться після двох передмов книги. Цим і пояснюються розбіжності часу виходу книги з друку: П. Строєв, І. Сахаров, В. Ундольский і І. Каратаєв відносять його на початок 1617 р., а П. Кеппен і митрополит Євгеній (Болховітінов) – до 1616 р. Втім, через відсутність титульного аркуша, дата 1616 р. – теж умовна. У кінці другої передмови, що збереглася, зазначено: «Пис[ано] месяца декамврия 20 дня.., літа от р. Х. 1616»[[# ftn1|[1]]]. Виходячи з цього, деякі бібліографи вважали книгу надрукованою на початку 1617 р. Однак на прикладі інших київських видань першої половини XVII ст. можна встановити, що передмови і післямови писалися, як правило, під кінець друкування тиражу книги. Ймовірно, друкування «Часослова» почалося в другій половині 1616 р. і завершилося в грудні. Проте неможливо виключати й той факт, що книга вийшла у світ на початку 1617 р.
----[[# ftnref1|[1]]] Ярослав І. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми / Я. Ісаєвич. – Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2002. – С. 168.
 
== Див. також ==
Рядок 13 ⟶ 24:
{{Commons category|Books of Hours}}
*{{ЕУ}}
*Вінець друкарства київського. До 400-річчя з часу видання київського «Часослова» (1616) // [http://www.nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar2(2016).pdf Дати і події], 2016, друге півріччя : календар знамен. дат № 2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2016. – С. 132-135.
 
{{Богослужіння}}