Переяславське князівство: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Tryhlav (обговорення | внесок) |
Tryhlav (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 23:
|title_leader = князь
}}
{{Українська історія}}▼
'''Перея́славське князі́вство''' — [[Київська Русь|давнє руське]] [[уділ]]ьне [[Список руських князівств|князівство]] з центром у місті [[Переяслав]]і, як один з трьох осередків, друге опісля [[Чернігів|Чернігова]]<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur20504.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ V. Стор. 4]</ref>, склалося ще до розподілу між синами [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Згідно його заповіту становило спадщину [[Всеволод Ярославич|Всеволода I Ярославича]]. Займало територію по лівих притоках [[Дніпро (річка)|Дніпра]] — [[Сула (притока Дніпра)|Сули]], [[Псел|Псла]], [[Ворскла|Ворскли]], на заході межувало з [[Київське князівство|Київським ]], на півночі — з [[Чернігівське князівство|Чернігівським князівством]], на сході і півдні — з [[Дике поле|Диким полем]].
Рядок 29:
== Заснування переяславського князівства ==
[[Файл:Rus and the Pechenegs (992).jpeg|thumb|250 px|праворуч|Перемога Кожум'яки над печенігом з «[[Радзивіллівський літопис|Радзивіллівського літопису]]»]]
Переяславське князівство було невеликим і складалось із земель, розташованих на лівому березі Дніпра. Саме місто Переяслав засноване ще Володимиром Святославичем. За переказами, у 992 р. на річці Тубіж зійшлися руські воїни і печеніги. Печенізький богатир викликав на поєдинок русина. До руського війська було запрошено [[Микита Кожум'яка|Микиту Кожум'яку]], який прославився тим, що міг рукою зупинити розлюченого бика. Він і виступив проти печеніга. Коли богатирі зійшлися, Кожум'яка задушив ворога і виграв поєдинок. Кочівники побоялися вступити в бій з військом, у якого є такі богатирі, і втекли з поля бою. На цьому місці і був заснований Переяслав. Місто мало захищати Русь від південних коченігів<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur20505.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ V. Стор. 5.]</ref>.
== Географічні межі та адміністративно-територіальний устрій ==
▲{{Українська історія}}
На заході й півночі межі князівства проходили по Дніпру, [[Десна|Десні]], [[Остер (притока Десни)|Острі]], на північному сході — по верхів'ях [[Удай|Удаю]], Сули, [[Хорол (річка)|Хоролу]] і [[Псел|Псла]]. Крайній переяславський пункт на північному заході — Остерський городок — стояв при впадінні в Десну Остра. На сході переяславські землі межували зі Степом. Внаслідок відокремлення від [[Чернігівські князі|Чернігівських князів]] Переяславська земля зорганізувала [[Посулля|Посульську оборонну лінію]]. Від верхів'я Сули до її гирла відомо 18-ть давньоруських [[Городище (укріплення)|городищ]], які були розташовані вздовж її правого берега на відстані близько 10 км одне від одного. Вони ототожнюються з сучасними поселеннями, що згадуються у літописах та інших писемних джерелах, це зокрема: [[Ромни]], [[Глинське (Зіньківський район)|Глинськ]], [[Лубни]], [[Лукомль]], [[Жовнине|Жовнин]], [[Лтава]], [[Воїнь]], [[Горошине|Горошин]].
|