[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
http://zmr.org.ua є дійсним сайтом
→‎Відомі люди: +1, оформлення, стиль
Рядок 128:
Інша футбольна команда&nbsp;— польська «[[Яніна (Золочів)|Яніна]]», існувала в місті у міжвоєнний період.<ref>Левко Легкий. Футбол Тернопілля.&nbsp;— Тернопіль: Лілея, 2002.&nbsp;— 144 с.; іл.&nbsp;— С. 5-7.&nbsp;— ISBN 966-656-002-X</ref>
 
== Відомі, видатні люди ==
* '''[[Маркіян Шашкевич]]'''&nbsp;— український (руський) [[поет]], громадський діяч, [[священик]], просвітитель. Народився 6 листопада 1811 року у селі [[Підлисся]] на Золочівщині у родині священика. Навчався у Львівській, Бережанській [[гімназія]]х, згодом&nbsp;— у Львівській духовній семінарії. У поділеній між імперськими державами того часу Україні панувало національне і духовне поневолення, українська (руська) мова, культура були на межі знищення. [[Маркіян Шашкевич]] разом зі своїми однодумцями [[Іван Вагилевич|Іваном Вагилевичем]], [[Яків Головацький|Яковом Головацьким]] організував [[Руська трійця|«Руську Трійцю»]]&nbsp;— просвітницький гурток, був натхненником видання першої книжки українською мовою, уклав першу українську читанку на західноукраїнських землях. Будучи священиком, впровадив у [[літургія|літургію]] українську мову. Помер 7 червня 1843 року тридцятирічним. Його діяльність як пробудителя народу, поета, просвітителя, священика набула якнайширшого визнання у Галичині. [[1893]] року з ініціативи «[[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Просвіти]]» відбулося перепоховання праху Маркіяна Шашкевича у Львові на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] (спершу був похований у селі [[Новосілки (Золочівський район)|Новосілки]]). Церемонія перепоховання стала справжньою демонстрацією українства у тодішній [[Австро-Угорщина|Австро-Угорській]] імперії, до складу якої входила [[Галичина]]. В [[1911]] році на Білій горі у селі Підлисся, на кошти зібрані народом, було встановлено величний пам'ятник Маркіяну Шашкевичу у вигляді [[хрест]]а на масивному гранітному постаменті, що символізує поневолений народ, який прийде до визволення, воскресіння. Відтоді, щорічно у першу неділю серпня біля пам'ятника Маркіяну Шашкевичу на Білій горі відбуваються народні свята. У радянські часи такі свята були заборонені, оскільки він був греко-католицьким священиком. У 1986 році на місці колишньої садиби отця Романа Авдиковського (діда Маркіяна Шашкевича) відкрито музей-садибу Маркіяна Шашкевича (відділ Львівської галереї мистецтв). Саме на Золочівщині у серпні 1989 року на повний голос заявила про себе [[Українська греко-католицька церква]], яка почала виходити з підпілля. У 1993 році на центральній площі Золочева відкрито пам'ятник Маркіяну Шашкевичу (автор&nbsp;— скульптор [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]]).
 
=== Народилися ===
[[Файл:Левицький Володимир Йосипович.jpg|міні|left|200пкс|Левицький Володимир Йосипович]]
* '''[[Тадеуш Бжезінський]]''' ([[1896]]–[[1990]]1896—1990)&nbsp;— польський дипломат. Польський, консул у Харкові (01.11.1936-16.12.1937). Батько американського політолога [[Збігнєв Бжезінський|Збігнева Бжезінського]].
* з 1878 по 1886 рік жив і навчався '''[[Володимир Йосипович Левицький]]''' (*31 грудня 1872, Тернопіль&nbsp;— † 13 липня 1956, Львів)&nbsp;— український математик, доктор філософії, професор Львівського університету, дійсний член [[НТШ]]. У Золочеві по-сусідству з Левицькими жили отець Єзерський, радник Рожанківський із дружиною Шухевичівною&nbsp;— відомі українські патріоти. Вони вдома розмовляли українською мовою, мали українські часописи та книжки. Спілкування з цими людьми, також часті відвідини українського театру у Золочеві, за словами Володимира Левицького, «розвивали в мені і моїх братів несвідому ще українську ідею».
* Отець '''[[Михайло Блозовський]]''', «Сноб'як», «Священик» (3 серпня 1902, с. Заріччя (тепер частина Золочева)<ref name="s">Сколівщина. Львів.&nbsp;— 1996, Інститут народознавства НАН України, сторінка 625</ref>)&nbsp;— †2 квітня 19491902—1949)&nbsp;— греко-католицький [[священик]], [[капелан]], діяч «Фронту Національної Єдності» і член його керівної колегії, повстанець<ref name="s" />.
* [[Волков Костянтин Степанович|Костянтин Волков]] ({{Нар}} 1947)&nbsp;— український вчений-біолог, педагог.
* 18 липня [[1937]] року в Золочеві народився '''[[Роалд Гоффман]]''' {{Нар}} 1937)&nbsp;— хімік (органічна та квантова [[хімія]]) польсько-єврейського походження (живе в США). Лауреат [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] (1981)&nbsp;— «за розробку теорії протікання хімічних реакцій», яка значно розширює можливості для планування хімічних експериментів.
* народився '''[[Гошовський Богдан Данилович|Богдан Гошовський]]''' (1907–19861907—1986)&nbsp;— український письменник, редактор.
* [[1906]] року в місті народився '''[[Іванців Мар'ян|Мар'ян Іванців]]''', (1906—1971)&nbsp;— український художник і графік. ВУ цьому ж місті він виховувався, навчався і проживав до [[1926]] року.
* [[1856]] року народився '''[[Нафталі Герц Імбер]]''', (1856—1909)&nbsp;— автор державного гімну «[[Гатіква]]» («Надія») [[Ізраїль|Ізраїля]].
* '''[[Подоляк Ірина Ігорівна|Ірина Подоляк]]''' &nbsp;— український політик, народний депутат України 8-го скликання <ref>[http://samopomich.ua/iryna-podolyak/ Ірина Подоляк]</ref><ref>[http://zik.ua/ua/news/2014/10/28/u_lvovi_iryna_podolyak_peremogla_irynu_farion__100_protokoliv_535619 У Львові Ірина Подоляк перемогла Ірину Фаріон,&nbsp;— 100% протоколів]</ref>, член парламентської фракції "«Об'єднання «Самопоміч„Самопоміч”», начальник управління культури Львівської міської ради.
* [[1899]] року народилась '''[[Стефанія Савчук]]''' (1899—?)&nbsp;— активна громадська діячка й педагог української діаспори Канади, голова [[СФУЖО]].
* '''[[Тичинський Богдан Михайлович|Богдан Тичинський]]''' (1915—1941)&nbsp;— Коломийський окружний провідник [[ОУН]] протягом 1939–19401939—1940.
* '''[[Цурковський Антін|Антін Цурковський]]''' (1882–19551882—1955)&nbsp;— український письменник, перекладач, публіцист, редактор.
* '''[[Юнг Клара Марківна|Клара Юнг]]''' (в1876 певних(1877 посиланняхабо помилково зазначається Золочів Харківської1878)&nbsp;— області1952),&nbsp;— єврейська артистка естради, оперети, театру.
 
=== Проживали, працювали ===
* '''[[Маркіян Шашкевич]]'''&nbsp;— український (руський) [[поет]], громадський діяч, [[священик]], просвітитель. Народився 6 листопада 1811 року у селі [[Підлисся]] на Золочівщині у родині священика. Навчався у Львівській, Бережанській [[гімназія]]х, згодом&nbsp;— у Львівській духовній семінарії. У поділеній між імперськими державами того часу Україні панувало національне і духовне поневолення, українська (руська) мова, культура були на межі знищення. [[Маркіян Шашкевич]] разом зі своїми однодумцями [[Іван Вагилевич|Іваном Вагилевичем]], [[Яків Головацький|Яковом Головацьким]] організував [[Руська трійця|«Руську Трійцю»]]&nbsp;— просвітницький гурток, був натхненником видання першої книжки українською мовою, уклав першу українську читанку на західноукраїнських землях. Будучи священиком, впровадив у [[літургія|літургію]] українську мову. Помер 7 червня 1843 року тридцятирічним. Його діяльність як пробудителя народу, поета, просвітителя, священика набула якнайширшого визнання у Галичині. [[1893]] року з ініціативи «[[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Просвіти]]» відбулося перепоховання праху Маркіяна Шашкевича у Львові на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] (спершу був похований у селі [[Новосілки (Золочівський район)|Новосілки]]). Церемонія перепоховання стала справжньою демонстрацією українства у тодішній [[Австро-Угорщина|Австро-Угорській]] імперії, до складу якої входила [[Галичина]]. В [[1911]] році на Білій горі у селі Підлисся, на кошти зібрані народом, було встановлено величний пам'ятник Маркіяну Шашкевичу у вигляді [[хрест]]а на масивному гранітному постаменті, що символізує поневолений народ, який прийде до визволення, воскресіння. Відтоді, щорічно у першу неділю серпня біля пам'ятника Маркіяну Шашкевичу на Білій горі відбуваються народні свята. У радянські часи такі свята були заборонені, оскільки він був греко-католицьким священиком. У 1986 році на місці колишньої садиби отця Романа Авдиковського (діда Маркіяна Шашкевича) відкрито музей-садибу Маркіяна Шашкевича (відділ Львівської галереї мистецтв). Саме на Золочівщині у серпні 1989 року на повний голос заявила про себе [[Українська греко-католицька церква]], яка почала виходити з підпілля. У 1993 році на центральній площі Золочева відкрито пам'ятник Маркіяну Шашкевичу (автор&nbsp;— скульптор [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]]).
* з 1878 по 1886 рік жив і навчався '''[[Володимир Йосипович Левицький]]''' (*31 грудня 1872, Тернопіль&nbsp;— 13 липня 1956, Львів)&nbsp;— український математик, доктор філософії, професор Львівського університету, дійсний член [[НТШ]]. У Золочеві по-сусідству з Левицькими жили отець Єзерський, радник Рожанківський із дружиною Шухевичівною&nbsp;— відомі українські патріоти. Вони вдома розмовляли українською мовою, мали українські часописи та книжки. Спілкування з цими людьми, також часті відвідини українського театру у Золочеві, за словами Володимира Левицького, «розвивали в мені і моїх братів несвідому ще українську ідею».
* [[1878]] (12 січня) на Золочівщині у с. Жуличі народився '''[[Василь Пачовський]]'''&nbsp;— великий патріот України, поет, історик, кінорежисер, засновник поетичного об'єднання [["Молода муза"]]. Освіту здобував у Золочівській гімназії, [[Львівський університет|Львівському університеті]], а після виключення з нього за активну громадську позицію продовжив навчання у [[Відень|Відні]]. Працював у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]] і на [[Закарпаття|Закарпатті]]. Останні роки викладав у ґімназіях Львова. З 1941 року очолює Спілку письменників і стає викладачем української мови у [[Львівський університет|Львівському університеті]]. Помер 5 квітня [[1942]] року, похований у Львові на [[личаківське кладовище|Личаківському кладовищі]].
* [[1903]] (18 грудня) народився в с. [[Славна]] (нині&nbsp;— Зборівського району Тернопільщини) '''[[Завадович Роман]]''' (1903–19851903—1985)&nbsp;— український письменник, журналіст, редактор, культурно-освітній діяч. Дитинство минуло у селах [[Плісняни]], [[Присівці]] (тепер&nbsp;— [[Зборівський район|Зборівського району]]) та [[Ремезівці]] (нині&nbsp;— [[Золочівський район (Львівська область)|Золочівського району]] Львівської області). Закінчив початкову школу в Присівцях. Вчився у гімназіях Золочева і [[Тернопіль|Тернополя]].
 
* [[Цебровський Віктор Василович]] (1878–19401878—1940)&nbsp;— український правник, суддя, громадський діяч, репресований НКВД<ref>П. Гуцал. Цебровський Віктор Василович // {{ТЕС|3}}&nbsp;— С.&nbsp;675.</ref>
* [[1903]] (18 грудня) народився в с. [[Славна]] (нині&nbsp;— Зборівського району Тернопільщини) '''[[Завадович Роман]]''' (1903–1985)&nbsp;— український письменник, журналіст, редактор, культурно-освітній діяч. Дитинство минуло у селах [[Плісняни]], [[Присівці]] (тепер&nbsp;— [[Зборівський район|Зборівського району]]) та [[Ремезівці]] (нині&nbsp;— [[Золочівський район (Львівська область)|Золочівського району]] Львівської області). Закінчив початкову школу в Присівцях. Вчився у гімназіях Золочева і [[Тернопіль|Тернополя]].
 
* '''[[Тичинський Богдан Михайлович]]'''&nbsp;— Коломийський окружний провідник [[ОУН]] протягом 1939–1940.
 
* [[1906]] року в місті народився '''[[Іванців Мар'ян|Мар'ян Іванців]]''', художник і графік. В цьому ж місті він виховувався, навчався і проживав до [[1926]] року.
 
* [[1856]] року народився '''[[Нафталі Герц Імбер]]''', автор державного гімну «[[Гатіква]]» («Надія») [[Ізраїль|Ізраїля]].
 
* [[1899]] року народилась '''[[Стефанія Савчук]]'''&nbsp;— активна громадська діячка української діаспори Канади, голова [[СФУЖО]].
 
[[Файл:Блозовський.jpg|міні|right|200пкс|[[капелан]] Михайло Блозовський]]
* Отець '''[[Михайло Блозовський]]''', «Сноб'як», «Священик» (3 серпня 1902, с. Заріччя (тепер частина Золочева)<ref name="s">Сколівщина. Львів.&nbsp;— 1996, Інститут народознавства НАН України, сторінка 625</ref>)&nbsp;— †2 квітня 1949)&nbsp;— греко-католицький [[священик]], [[капелан]], діяч «Фронту Національної Єдності» і член його керівної колегії, повстанець<ref name="s" />.
 
* 18 липня [[1937]] року в Золочеві народився '''[[Роалд Гоффман]]'''&nbsp;— хімік (органічна та квантова [[хімія]]) польсько-єврейського походження (живе в США). Лауреат [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] (1981)&nbsp;— «за розробку теорії протікання хімічних реакцій», яка значно розширює можливості для планування хімічних експериментів.
 
* народився '''[[Гошовський Богдан Данилович]]''' (1907–1986)&nbsp;— український письменник, редактор.
* [[Цебровський Віктор Василович]] (1878–1940)&nbsp;— український правник, суддя, громадський діяч, репресований НКВД<ref>П. Гуцал. Цебровський Віктор Василович // {{ТЕС|3}}&nbsp;— С.&nbsp;675.</ref>
* '''[[Юнг Клара Марківна]]''' (в певних посиланнях помилково зазначається Золочів Харківської області), єврейська артистка естради, оперети, театру.
* '''[[Цурковський Антін]]''' (1882–1955)&nbsp;— український письменник, перекладач, публіцист, редактор.
* Доктор [[Рожанковський Лонгин]]&nbsp;— москвофіл, відкрив 1890&nbsp;р. власну адвокатську канцелярію.
* '''[[Тадеуш Бжезінський]]''' ([[1896]]–[[1990]])&nbsp;— польський дипломат. Польський консул у Харкові (01.11.1936-16.12.1937). Батько американського політолога [[Збігнєв Бжезінський|Збігнева Бжезінського]].
* '''[[Подоляк Ірина Ігорівна|Ірина Подоляк]]''' — український політик, народний депутат України 8-го скликання <ref>[http://samopomich.ua/iryna-podolyak/ Ірина Подоляк]</ref><ref>[http://zik.ua/ua/news/2014/10/28/u_lvovi_iryna_podolyak_peremogla_irynu_farion__100_protokoliv_535619 У Львові Ірина Подоляк перемогла Ірину Фаріон,&nbsp;— 100% протоколів]</ref>, член парламентської фракції "Об'єднання «Самопоміч», начальник управління культури Львівської міської ради.
 
=== Посли до Галицького сейму від Золочева ===