Джованні Боккаччо: відмінності між версіями

Наприкінці ХVІІ або початку ХVІІІ століття невідомий автор переказав українською силабічними віршами першу новелу четвертого дня «Декамерону» про трагічну історію кохання Гізмонди та Гвіскардо. Цю українську переробку було здійснено на основі польської також віршованої переробки, що належала відомому поетові та дипломатові Я. Морштину.<ref name="perekl_istor">{{cite web | url = http://old.lingua.lnu.edu.ua/Foreign_Philology/Foreign_Philology/Foreign_Philology_127_2/articles/8.pdf| title =Українсько-романські Перекладацькі Відносини у Критиці і Бібліографії Григорія Кочура | author = Олександр Чередниченко | date = 2014. Випуск 127, Частина 2, стор. 44–52 | website = Іноземна Філологія | accessdate = 12 вересня 2016| archive-url= https://web.archive.org/web/20160912065406/http://old.lingua.lnu.edu.ua/Foreign_Philology/Foreign_Philology/Foreign_Philology_127_2/articles/8.pdf |archive-date= 12 вересня 2016}}</ref><ref>[http://web.archive.org/web/20160415035258/http://ae-lib.org.ua/texts/kochur__boccaccio__ua.htm Григорій Кочур. Джованні Боккаччо (вступна стаття до видання Декамерону 1964 року у перекладі Миколи Лукаша)]</ref>

 

 

Перший повний український переклад «Декамерона» з'явився у двотомному виданні 1928 року. Прозовий текст твору переклали [[Пахаревський Леонід Андрійович|Леонід Пахаревський]] та [[Сабалдир Павло Олексійович|Павло Майорський]], які зробили переклад не з оригіналу, а з французького перекладу, звіряючись також з російським перекладом [[Веселовський Олександр Миколайович|Олександра Веселовського]]. Редактори (редактор першого тому&nbsp;— С. Родзевич, другого&nbsp;— П. Мохор) звіряли виготовлений у такий спосіб переклад з італійським оригіналом. Канцони переклав [[Вороний Марко Миколайович|Марко Вороний]], передмову написав В. Державін. Видання вийшло накладом у 5000 примірників, й як на свій час, було доволі непогане. Але, за висновком Г. Кочура, досконалим це видання й не могло бути: надто вже кручений шлях виникнення цього перекладу позбавив його стилістичної єдності, єдиного мовного обличчя. Перекладачі й редактори намагалися в міру можливості сумлінно передати зміст, і такої мети вони досягли. Художня своєрідність і барвистість «Декамерона» значною мірою залишилася поза можливостями перших його українських інтерпретаторів.<ref name="perekl_istor" />

* Джованні Боккаччо. ''Про славних жінок''. Переклад з латині: Павло Содомора; художнк: О.&nbsp;Д.&nbsp;Кононученко. Харків: Фоліо, 2014.&nbsp;— 316 с. ISBN 978-966-03-6655-8

<!-- * Джованні Боккаччо. ''Декамерон''. Переклад з італійської: [[Микола Лукаш]]; передмова [[Григорій Кочур|Григорія Кочура]]; примітки О.Кругликової; ілюстрації Л.Киркач. [[Харків]]: Фоліо, [[2003]]. 671 с. ISBN 966-03-1705-0 (серія ''«Бібліотека світової літератури»''; наклад 2 500 примірників) -->

 

== Див. також ==