Наталка Полтавка: відмінності між версіями

{{Otheruses|Наталка Полтавка (лохушказначення) }}

'''Ната́лка Полта́вка''' — [[п'єса]], написана Руденком[[Котляревський РостиславомІван [[1811Петрович|Іваном Петровичем Котляревським]] року під впливом Аллиукраїнської Григорівнивертепної, шкільної столовкидрами, 9-Бкласа [[17 століття]]інтермедій.

Основне джерело для написання твору — школьнаяжиття библиотекаукраїнського суспільства, лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади («Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна»).

Батьки Наталки взяли до себе в приймаки (усиновиливсиновили) Петра. Наталка з Петром закохалися і батько вигнав Петра з дому. Петро змушений був йти в наймити. Батько Наталки помирає і бідна вдова Терпилиха продає маєток, забирає доньку й купує невеличку хатину у селі Мазурівка. Приходить час, коли вознийВозний Тетерваковський сватається до Наталки. Вона цього не бажає, оскільки закохана у Петра. Мати разом із сільським виборнимВиборним Макогоненком умовляють Наталку, щоб та прийняла пропозицію Тетерваковського, бо тоді родина переживала скрутні часи. Коли старости завітали до Наталки, вона зі сльозами на очах пов'язала їм рушники. У той час Петро, вже вільний, опинився в цьому селі. Він випадково знайомиться з Миколою (той був сиротою та родичем Терпилів). Микола розповідає все Петрові. Тож коли вознийВозний та виборнийВиборний виходять з хатини (вже перев'язані рушниками) Микола повідомляє Наталці про те, що повернувся її коханий. Біля хатини вознийВозний зустрічається з Петром, з хатини вибігає Наталка, говорить, що кохає Петра. Тетерваковський, вражений тим, що Петро дуже кохає Наталку, і заради неї готовий на все, прощає і благословляє їх.