Гальмівне випромінювання: відмінності між версіями

Ймовірно, вперше гальмівне випромінювання спостерігав [[Нікола Тесла]] в кінці 19-го століття, проте його результати не набули широкого розголосу<ref>[http://www.tfcbooks.com/mall/more/351ntl.htm Nikola Tesla: Lecture Before The New York Academy of Sciences — April 6, 1897]{{ref-en}}</ref>. У 1895 році, [[Вільгельм Конрад Рентген|Вільгельм Рентген]] показав, що пучок електронів у [[Електровакуумна лампа|вакуумній лампі]] породжує випромінювання ([[гамма-випромінювання|гамма-промені]]) при зіткненні з речовиною (наприклад, речовиною самої лампи) <ref>[http://www.fas.harvard.edu/~scidemos/QuantumRelativity/BremsstrahlungandXRays/BremsstrahlungandXRays.html Bremsstrahlung & X-Rays]{{ref-en}}</ref>. У 1915 році Вільямом Дуейном і Франкліном Хантом було встановлено емпіричну залежність максимальної енергій фотонів від енергії падаючих електронів.<ref name="Evans">[http://www.umich.edu/~ners580/ners-bioe_481/lectures/pdfs/Evans_chpt20s1.pdf THE ATOMIC NUCLEUS]{{ref-en}}</ref> У 1922 році Хельмутом Куленкампфом було відкрито, що спектр гальмівного випромінювання є суцільним, а також описана його форма<ref name="spec">[http://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/jres/54/jresv54n2p107_A1b.pdf Scintillation Spectrometry of Low-Energy Bremsstrahlung]{{ref-en}}</ref>. Перша (класична) теорія гальмівного випромінювання була розроблена [[Гендрік Крамерс|Гендріком Крамерсом]] невдовзі після цього.