Битва на Каялі: відмінності між версіями

[[Ольговичі]], зокрема Ігор Святославич (за деякими відомостями, його мати була з половецького княжого роду), вели гнучку політику щодо Степу та своїх суперників [[Мономаховичі]]в, часто вступаючи в союзи то з одними, то з іншими. По суті, руський похід квітня — травня 1185 р. — епізод в особливих стосунках Русі та Степу, позначених як військовими конфліктами, так і приреченістю на співіснування. Безпосередньою метою Ігоря було підвищення авторитету серед родичів та взяття здобичі, для чого годився невеликий переможний похід проти хана Кончака, уже один раз розбитого об'єднаним руським військом у березні 1185 р. на річці [[Хорол (річка)|Хорол]]. Тому сили князя Ігоря, навіть з урахуванням віддаленості зимових кочовищ хана на річці Тор, були не надто великими, можливо, 1—1,5 тисячі дружинників (навряд чи Ольговичі могли виставити більше), певна кількість «їздячої піхоти», кількасотенний загін легких кіннотників-ковуїв (лівобережний аналог відомих васалів київського князя — «чорних клобуків»). Повідомлення Татищева про 5 тисяч лише полонених русичів на Каялі є певним (хоча, може, й невеликим) перебільшенням. Сили половців були вочевидь більшими за руські, але будь-які відомості про них у літописі традиційно відсутні і мають виключно оціночнийоцінний характер.