Актин: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Andrux (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Andrux (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
Рядок 2:
[[Файл:Actin_filament_atomic_model.png|thumb|F-актин. Поверхнева репрезентація повторюваного фрагменту із 13 субодиниць (модель Кена Голмса)]]
[[
'''Акти́н''' — білок [[м'язова тканина|м'язової тканини]], що разом з іншим [[білок|білком]] — [[міозин]]ом — утворює [[актоміозин]] — основну складову частину скоротливих ниток [[м'язові волокна|м'язових волокон]].<ref>{{cite book |last1= Струков А.И.|first1= |authorlink1= |last2=Серов В.В. |first2= |authorlink2= |editor1-first= |editor1-last= |editor1-link= |others= |title= Патологическая анатомия|trans_title= |url= |archiveurl= |archivedate= |format= |accessdate= |type= |edition= 5|series= |volume= |date= |year= 2010|month= |origyear= |publisher= Литтерра|location= РФ|language= русский|isbn= |oclc= |doi= |id= |page= 880}}</ref>
Актин — глобулярний структурний [[білок]]. Молекулярна маса 42000 Да. Існує дві форми: глобулярна і фібрилярна, що утворюється при полімеризації глобулярного актину в присутності АТФ і йонів Магнію. На кожній молекулі актину є ділянки, комплементарні певним ділянкам на головках молекул міозину і здатні взаємодіяти з ними з утворенням актоміозина — основного скорочувального білка м'язів. В 1см³ м'яза міститься близько 0,04г актину. Система актин-міозин є загальною для скорочувальних структур як хребетних, так і безхребетних тварин. В [[цитозоль|циозолі]] актин в основному зв'язаний з [[АТФ]], але також може зв'язуватися з [[АДФ]]. Комплекс АТФ-актина полімеризується швидше і роз'єднується повільніше, ніж комплекс актин-АДФ. Актин — один з найрясніших протеїнів в багатьох еукаріотичних клітинах, з концентраціями понад 100 мкМ. Це також один з найкраще збережених білків, відрізняючись не більше ніж на 5 % між такими організиами, як, [[водорості]] і [[людина]].
Мікрофіламенти — нитки білка актина нем'язової природи в цитоплазмі еукаріотичних клітин. Діаметр 4…7нм. Під плазматичною мембраною мікрофіламенти утворюють сплетіння, в цитоплазмі клітини формують пучки з паралельно орієнтованих ниток або тривимірний гель, формуючи [[цитоскелет]]. До їх складу входять, окрім актину, інші скоротливі білки міозин, тропоміозин, актинін, що відрізняються від відповідних м'язових білків, а також специфічні білки (вінкулін, фрагмін, філамін, вілін тощо). Мікрофіламенти знаходяться у динамічній рівновазі з мономерами актину. Мікрофіламенти є скоротливими елементами цитоскелету та безпосередньо беруть участь у зміні форми клітини при розплощуванні, прикріпленні до субстрату, амебоїдному русі, ендомітозі, циклозі (для рослинних клітин), формуванні кільця цитотомії у тваринних клітинах, підтриманні [[Мікроворсинки|мікроворсинок]] у клітинах кишківника безхребетних. До мікрофіламентів опосередковано прикріплюються деякі мембранні білки-рецептори.
| |||