Веспасіан: відмінності між версіями

Народився в [[Сабіни|Сабінській землі]], неподалік від міста Реате. Походив із середніх італійських прошарків; дід [[Тит Флавій Петрон]] служив [[Центуріон|центуріоном]] у [[Гней Помпей Великий|Помпея]], батько [[Тит Флавій Сабін (батько Веспасіана)|Тит Флавій Сабін]] — збирач податків в Азії. Свою кар'єру Веспасіан почав з посади воєнного [[Трибун|трибуна]] у [[Фракія|Фракії]], потім обіймав посади [[Квестор|квестора]] і [[Претор (Давній Рим)|претора]] в провінції [[Крит і Киренаїка|КіренаїкаКиренаїка]] (Північна Африка). За часів правління Клавдія був легатом в Германії, успішно воював у [[Римська Британія|Британії]]. За це він отримав звання [[консул-суффект|консула-суфекта]] у 51 році, а потім посаду намісника в Африці. За правління [[Нерон]]а він накликав на себе велику немилість, бо ігнорував виступи імператора, а одного разу навіть заснув під час його співу. Проте коли в [[Іудея (римська провінція)|Іудеї]] почалося повстання, Веспасіана було послано на його придушення.

1 липня [[69]] в [[Александрія|Александрії]] Веспасіана було проголошено імператором. Його підтримали легіони, що знаходилися в [[Сирія (римська провінція)|Сирії]] та [[ІудеяЮдея (римська провінція)|ІудеїЮдеї]], а незабаром він був визнаний військами, які стояли в [[Паннонія|Паннонії]] та Мезії. Командувач [[Паннонія|паннонськими]] військами Антоній Прим повів легіони до Італії. Поблизу Кремони він розбив війська Вітеллія, а після захоплення Риму [[Вітеллій|Вітеллія]] було вбито. Залишивши командування військами, що тримали в облозі [[Єрусалим]], своєму синові [[Тит Флавій|Титу]], Веспасіан улітку [[70]] прибув до Риму.