Літературна Україна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Газета
'''«Літературна Україна»''' — щотижневик, газета письменників України, відома своєю громадянською позицією і відстоюванням національних ідеалів.
| назва = Літературна Україна
| зображення = <!--[[Файл:Літературна Україна.gif|200пкс|]]-->
| підпис =
| тип = тижневик
| формат =
| заснована = [[1927]]
| припинення публікацій = ''невідомо''
| ціна = договірна
| власник = <!--трудовий колектив редакції-->
| видавець = ТОВ «Газета „Літературна Україна“»
| шеф-редактор =
| головний редактор = [[Бондаренко Станіслав Григорович|Станіслав Бондаренко]]
| політична належність =
| мова = українська
| наклад =
| головний офіс = м. [[Київ]],<br/>[[Вулиця Михайла Омеляновича-Павленка (Київ)|вул. Суворова]], 3
| передплатний індекс = 60974
| ISSN =
| веб-сторінка = [http://litukraina.kiev.ua/ litukraina.kiev.ua]
}}
'''«ЛітературнаЛітерату́рна УкраїнаУкраї́на»'''&nbsp; — щотижневик, газета письменників України, відома своєю громадянською позицією і відстоюванням національних ідеалів.
 
Довкола видання гуртується національна творча еліта.
 
Заснована 21 березня 1927 року в Києві під назвою ''«Літературна газета»'' як орган [[ВУСПП]]. Протягом 1941—1942 років виходила в Харкові, Луганську, Уфі, Москві й називалася ''«Література і мистецтво»''. Із 1945 року&nbsp; — знову ''«Літературна газета»'', анинішня назва — з 1962&nbsp;— «Літературна Україна»року. Дісталося й «Літературній Україні» в часі гонінь на інтелігенцію&nbsp;— в жовтні 1949 «Радянська Україна» опублікувала редакційну статтю "Літературна критика в «Літературній газеті», редакцію газети обвинувачували в «безпринципності та низькому ідейному рівні критичних статей».
 
Дісталося й «Літературній Україні» в часі гонінь на інтелігенцію — у жовтні 1949 року газета «Радянська Україна» опублікувала редакційну статтю «Літературна критика в „Літературній газеті“», в якій редакцію газети обвинувачували в «безпринципності та низькому ідейному рівні критичних статей».
Обов'язки головного редактора газети виконували [[Коваленко Борис Львович|Б.&nbsp;Коваленко]], [[Іван Ле|І.&nbsp;Ле]], [[Усенко Павло Матвійович|П.&nbsp;Усенко]], [[Кочерга Іван Антонович|І.&nbsp;Кочерга]], [[Новиченко Леонід Миколайович|Л.&nbsp;Новиченко]], [[Хижняк Антон Федорович|А.&nbsp;Хижняк]], [[Цмокаленко Дмитро Гнатович|Д.&nbsp;Цмокаленко]], [[Загребельний Павло Архипович|П.&nbsp;Загребельний]], [[Зуб Іван|І.&nbsp;Зуб]], [[Виноградський Віталій Михайлович|В.&nbsp;Виноградський]], [[Хорунжий Анатолій Мефодійович|А.&nbsp;Хорунжий]], [[Перебийніс Петро Мусійович|П.&nbsp;Перебийніс]], [[Рогоза Борис Петрович|Б.&nbsp;Рогоза]], [[Плющ Василь Васильович|В.&nbsp;Плющ]], [[Сидоржевський Михайло Олексійович|Михайло Сидоржевський]], [[Віктор Грабовський]].
 
Обов'язки головного редактора газети виконували [[Коваленко Борис Львович|Б.&nbsp;Борис Коваленко]], [[Іван Ле|І.&nbsp;Ле]], [[Усенко Павло Матвійович|П.&nbsp;Павло Усенко]], [[Кочерга Іван Антонович|І.&nbsp;Іван Кочерга]], [[Новиченко Леонід Миколайович|Л.&nbsp;Леонід Новиченко]], [[Хижняк Антон Федорович|А.&nbsp;Антон Хижняк]], [[Цмокаленко Дмитро Гнатович|Д.&nbsp;Дмитро Цмокаленко]], [[Загребельний Павло Архипович|П.&nbsp;Павло Загребельний]], [[Зуб Іван|І.&nbsp;Іван Зуб]], [[Виноградський Віталій Михайлович|В.&nbsp;Віталій Виноградський]], [[Хорунжий Анатолій Мефодійович|А.&nbsp;Анатолій Хорунжий]], [[Перебийніс Петро Мусійович|П.&nbsp;Петро Перебийніс]], [[Рогоза Борис Петрович|Б.&nbsp;Борис Рогоза]], [[Плющ Василь Васильович|В.&nbsp;Василь Плющ]], [[Сидоржевський Михайло Олексійович|Михайло Сидоржевський]], [[Віктор Грабовський]].
 
На її сторінках друкують інформацію про творчу діяльність письменства України, нові літературні твори, критичні статті та рецензії.
 
Нині «Літературна Україна»&nbsp; — щотижнева газета, орган правління [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]]. Вона оновлюється, стає сучасним виданням. Газета має передплатників не лише в Україні, а й у багатьох країнах за кордоном.
 
Головний редактор газети&nbsp;— Станіслав Бондаренко
Рядок 17 ⟶ 40:
У 2012 році «Літературну Україну» занесено до Книги рекордів України як «найдавнішу україномовну українську літературну газету, що нині виходить».<ref>http://litukraina.kiev.ua/l-teraturna-ukra-na-u-nats-onaln-y-kniz-rekord-v</ref>
 
Редакція газети працює над виданням серії «Бібліотека газети „Літературна Україна“». На початок 2015 року побачило світ 11 випусків серії. У їх числі&nbsp; — збірка есеїстики Володимира Базилевського «Замах на Бога», збірка статей та матеріалів «Майдан Гідності», збірка інтерв'ю з Анатолієм Дімаровим «Його голос чути досі».<ref>http://litukraina.kiev.ua/mater-ali</ref>
 
1982 року редакцією газети «Літературна Україна» та Спілкою письменників України засновано премію імені Володимира Сосюри. Її вручають щороку за найкращу поетичну публікацію на сторінках «ЛУ» та за дослідження творчого спадку В.&nbsp;Володимира Сосюри.<ref>http://litukraina.kiev.ua/</ref>
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== ЛітератураДжерела ==
* «Літературна Україна» // {{ЕУ}}&nbsp; — Т.&nbsp; 4.&nbsp; — С.&nbsp; 1363.
* «Літературна Україна» // {{ЛЗЕ/1}}&nbsp; — С.&nbsp; 571—572.
 
== Представництво в Інтернеті ==
* [http://litukraina.kiev.ua Офіційний сайт газети «Літературна Україна»]
 
{{Загальноукраїнські україномовні друковані ЗМІ}}