Інгаляція: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ilyaroz (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Зображення:Inhalator.jpg|thumb|інгалятор|150px|right|Інгалятор:<br /> 1-стаканчик<br />2-резервуар<br />3-спиртівка<br />4- трубка для вдихання]]
'''Інгаляція''' (від лат. Inhalo
Для проведення інгаляцій використовуються, як правило, спеціальні апарати, що працюють за принципом пульверизаторів (інгалятори). Вони застосовуються для розпилення і вдихання [[Аерозоль|аерозолів]].
Лікарські речовини можна вводити в організм хворого також в пароподібному стані. Для цього застосовують паровий інгалятор. В пароутворюючу рідину (частіше звичайну воду) додають натрію гідрокарбонат, рослинні масла, ментол (таблетки валідола), утворюючи таким чином лужний розчин, масляних речовин
У стаціонарних умовах при можливості досить дрібного розпилення речовин використовують інгаляції антибіотиків.
До інгаляцій відноситься також вдихання газів (кисню, закису азоту, ефіру та ін).
Для масляних інгаляцій використовують рослинні олії: мендальна, персикова і багато інших, зараз в аптеках їх безліч. Іноді до масла(олії) додають ментол (1-3 %), який має болезаспокійливі і слабкі бактерицидні властивостями. При інфекційних ураженнях носоглотки добре допомагають інгаляції антибіотиків з додаванням евкаліптового масла. Якщо при цьому виникає гіперемія і сухість слизових оболонок [[Дихальна_система|дихальних шляхів]], необхідно скасувати антибіотики. На курортах використовують природні аерозолі, частіше за все лужні. Іноді поєднують лужні інгаляції з олійними. У цих випадках спочатку дихають лугами, а потім, після 15-хвилинної перерви,
Інгаляцію можна застосовувати як профілактичний захід для захисту дихальних шляхів від шкідливих впливів на слизову оболонку.<br />
[[Категорія:Медицина]]
== Джерела: ==
* {{БСЭ}}
* Эйдельштейн С. Ингаляция, Основы аэрозольтерапии, М., 1967.
| |||