Сірожупанники: відмінності між версіями

[[20 серпня]] (за іншими даними [[28 серпня]]) 1918 була передана австрійським Головним командуванням [[Українська Держава|Українській Державі]], маючи у своєму складі 230 старшин, 7 050 козаків, 48 австро-угорських старшин, 176 австро-угорських підстаршин та стрільців, 659 коней. Усього за дев'ять днів&nbsp;— до [[29 серпня]], чисеьністьчисельність дивізії скоротилася до 3 500 козаків. Решта була демобілізована з наказу гетьмана. Після параду у [[Київ|Києві]] [[1 вересня]] 1918 (перед гетьманом [[Скоропадський Павло Петрович|Павлом Скоропадським]]) дивізія була відправлена на північну Чернігівщину у район [[Конотоп]]-[[Кролевець]]&nbsp;— для охорони східних кордонів від нападів більшовицьких загонів<ref>{{Cite web|url = |title = Тинченко Я. Війська ясновельможного Пана Гетьмана. Армія Української Держави, травень-грудень 1918 р.: науково-популярне видання. — К.: Темпора, 2014. Стор. 42.|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>. У жовтні демобілізована до величини близько 1 200 осіб, у тому числі 250 старшин; [[17 листопада]] 1918 під час повстання проти гетьмана дивізія перейшла на бік [[Директорія УНР|Директорії]] і тимчасово збільшилася до 6 000 вояків (командир отаман [[Палій Михайло (підполковник)|Палій]], пізніше підполковник [[Абаза Володимир Миколайович|Володимир Абаза]]): [[26 листопада]] 1918 в Конотопі залізничники разом з охороною під керівництвом полковника Палія розпочали повстання, захопивши зі складу 5 тисяч гвинтівок і п'ять кулеметів, повстання перекинулося на місто, яке опинилося під владою сірожупанників; штаб 95-ї німецької дивізії відмовився придушити виступ і, оголосивши нейтралітет, офіційно заявив, «що переворот гетьманського ладу вже відбувся».