Російсько-грузинська війна (2008): відмінності між версіями

|caption =

|combatant1 = {{RUS}}<br />[[Файл:Flag of South Ossetia.svg|20px|border]] [[Південна Осетія]]<br />[[Файл:Flag of Abkhazia.svg|20px]] [[Абхазія]]

|commander1 = [[Файл:Standard of the President of the Russian Federation.svg|border|20пкс]] [[Дмитро Медведєв]]<br /> {{Прапорець|RUS}} [[Марат Кулахметов]]<br />{{Прапорець|RUS}} [[Анатолій Хрульов]]<br />{{Прапорець|RUS}} [[Володимир Шаманов]]<br />{{Прапорець|RUS}} [[Ігор Мірошніченко]]<br />{{Прапорець|RUS}} [[Валерій Євтухович]]<br /> {{Прапорець|RUS}} [[Олександр Клєцков]]<br /> {{Прапорець|RUS}} [[Сергій Міняйло]]<br /> {{Прапорець|RUS}} Сергій Макаров <br /> {{Прапорець|RUS}} [[Файл:Flag of South Ossetia.svg|25px|border]] [[Василь Луньов]]<br /> {{Прапорець|RUS}} [[Файл:Flag of South Ossetia.svg|25px|border]] [[Анатолій Баранкевич]]<br />[[Файл:Flag of South Ossetia.svg|25px|border]] [[Едуард Кокойти]]<br />[[Файл:Flag of Abkhazia.svg|25px|border]] [[Сергій Багапш]]<br />[[Файл:Flag of Abkhazia.svg|25px|border]] [[Мераб Кішмарія]]<br />[[Файл:Flag of Abkhazia.svg|25px|border]] [[Анатолій Зайцев]]<br />[[Файл:Flag of Abkhazia.svg|25px|border]] [[Отар Хеція]]

|commander2 = {{Прапорець|GEO}} [[Михайло Саакашвілі]]<br /> {{Прапорець|GEO}} [[Мамука Курашвілі]]<br /> {{Прапорець|GEO}} [[Давид Наірашвілі]]<br /> {{Прапорець|GEO}} [[Заза Гогава]]<br /> {{Прапорець|GEO}} [[Вано Мерабішвиілі]]<br /> {{Прапорець|GEO}} [[Давид Кезерашвілі]]

|strength1 = {{RUS}}:<br />

[[Файл:Эмблема Вооружённых сил России.png|20пкс]] [[Збройні сили Російської Федерації|Збройні сили Росії]]<br />[[Файл:Flag of the Russian Federation Ground Forces.svg|20пкс]] [[Сухопутні війська Росії|Сухопутні війська]]<br />

[[Файл:Naval Ensign of Russia.svg|20пкс|border]][[Військово-морські сили Російської Федерації|ВМС Росії]]<br />

* [[Чорноморський флот Російської Федерації|Чорноморський флот]]<br /> [[Файл:Flag of the Russian Airborne Troops.svg|20пкс]] [[Повітряно-десантні війська Російської Федерації|Повітряно-десантні війська Росії]]

{{Прапорець|RUS}} до 70 000 солдатів <ref name="Лента">[http://lenta.ru/articles/2008/08/08/forces/ Сравнение боевого потенциала вооруженных сил Грузии, Южной Осетии и России в зоне конфликта]</ref><br />

[[Файл:Flag of South Ossetia.svg|20px|border]] [[Південна Осетія]]:<br />

[[Файл:Flag of South Ossetia.svg|25px|border]] 3000 бійців<ref name="Лента"/><br />

[[Файл:Flag of Abkhazia.svg|20px]] [[Абхазія]]:<br />

|strength2 = {{Прапорець|GEO}} [[Грузія]]:

* ЗС Грузіії<br />

* Національна Гвардія Грузії<br />

* ВПС Грузії<br />

* Сили спеціальних операцій (ССО)

* добровольці з [[Україна|України]], [[Естонія|Естонії]], [[Азербайджан|Азербайджану]] у

Етнічні [[осетини]] складають відносну більшість на території Південної Осетії{{fact}}, однак на території автономії була значна [[грузини|грузинська]] меншина&nbsp;— близько третини від загалу населення регіону. Грузинсько-осетинський конфлікт у добу розпаду СРСР був спровокований рішенням Південноосетинської обласної ради про перетворення її на автономну республіку у складі Грузії 10 листопада 1989 &nbsp;р. Наступного дня грузинський парламент скасував це рішення <ref>{{Cite web|title = Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД - Дорошко М.С.-Грузинсько-південноосетинський конфлікт та його наслідки|url = http://westudents.com.ua/glavy/51411-gruzinsko-pvdennoosetinskiy-konflkt-ta-yogo-nasldki.html|website = westudents.com.ua|accessdate = 2015-07-27}}</ref>. Непорозуміння між місцевими елітами призвели до конфлікту та проголошення незалежності у Південній Осетії у [[1992]]&nbsp;р. У 2006&nbsp;р. на власному референдумі мешканці регіону підтвердили свій намір відокремитися від Грузії<ref>[http://newsru.com/world/13nov2006/osetia1.html Южная Осетия выбрала независимость и Кокойты{{ref-ru}}]</ref>. Попри це, референдум був визнаний неправовим і незалежність регіону не була визнана жодною країною світу. За мандатом [[СНД]] в регіоні розташовані миротворці з трьох сторін конфлікту: Росії, Грузії та Південної Осетії. Стосункі між [[Цхінвалі]] та [[Тбілісі]] у великій мірі залежали від ставлення Росії до конфлікту та уряду Грузії. Зокрема, Росія надала громадянство більшості мешканців регіону всупереч протестам з Тбілісі. З приходом до влади президента [[Михайло Саакашвілі|Михайла Саакашвілі]], було зроблено декілька спроб домовитися з урядом сепаратистів у Цхінвалі, однак перемови не дали позитивного результату. Низка оглядачів пов'язують провал спроб інтеграції Південної Осетії та загострення конфлікту з наміром Грузії приєднатися до [[НАТО]] та негативним ставленням до цього російської влади.<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/08/080808_eke_ie_om.shtml С.Ік: У Росії подвійні стандарти щодо конфлікту на Кавказі.]</ref><ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/08/080809_kulyk_is_is.shtml В.Кулик про Кавказ: Україні треба зробити висновки.]</ref>

[[7 серпня]] президент Саакашвілі виступив по телебаченню із заявою стосовно протистояння навколо Цхінвалі, обіцяв автономію Осетії, амністію учасникам боїв та проголосив одностороннє припинення вогню. Попри це, вночі продовжилися обстріли грузинських сіл, що призвело до повномасштабного [[наступ]]у грузинських сил на позиції сепаратистів, що було охарактеризоване як спроба «відновити конституційний лад на частині території Грузії».<ref>[http://novynar.com.ua/world/34135 Грузія оголосила про початок війни з Південною Осетією]</ref> О 23:00 того ж дня президент Південної Осетії [[Едуард Кокойти]] заявив про початок штурму Цхінвалі грузинською стороною. Від 00:30 восьмого серпня до 17:30 дев'ятого серпня Цхінвалі обстрілювали 18 реактивних систем залпового вогню «Град». У проміжках між [[ракетний удар|ракетними ударами]] у місто з боків с. Хетагурово та с. Ергнеті заходили підрозділи Горійської танкової бригади, 2-ї, 3-ї, 4-ї піхотних бригад Міністерства оборони Грузії, з боку с. Тамарашені&nbsp;— спецназ Міністерства внутрішніх справ Грузії. За словами грузинських високопосадовців, рішення атакувати Цхінвалі було прийнято тільки тоді, коли [[Колона військова|колона]] російської військової техніки почала заходити у Південну Осетію через [[Рокський тунель]].<ref>[http://maidan.org.ua/static/news/2007/1218543889.html Саакашвілі не давав приводу для початку бойових дій]</ref><ref>[http://maidan.org.ua/static/news/2007/1219242475.html Росія не залишила Грузії вибору]</ref><ref>[http://pravda.com.ua/news/2008/8/20/80141.htm Володимир Горбач. Провокація –&nbsp;— Прострація –&nbsp;— Окупація]</ref> «Почався штурм Цхінвалі»,&nbsp;— сказав він по телефону близько 23:00 (за київським часом). «Цхінвалі обстрілюється з установок Град, гаубиць і великокаліберних мінометів»,&nbsp;— заявив Кокойти.<ref>[http://ua.korrespondent.net/world/547055 Кокойти: Розпочато штурм Цхінвалі]</ref> О 4:45 ранку [[8 серпня]] міністр уряду Грузії [[Тимурі Якобашвілі]] заявив, що грузинські війська контролювали значні території регіону і майже вибили сепаратистів із столиці автономії.<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2008/08/080807_georgia_ob.shtml BBC Ukrainian: Грузія пропонує бунтівникам перемир'я]</ref><ref>[http://novynar.com.ua/world/34153 Саакашвілі віддав наказ про повну мобілізацію резервістів]</ref> Цього ж дня грузинський бригадний генерал [[Мамука Курашвілі]] озвучив позицію грузинської сторони «зачистити Цхінвалі від кримінальних елементів».

[[8 серпня]] [[2008]]&nbsp;року [[прем'єр-міністр]] Росії [[Володимир Путін]], а пізніше і президент [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитро Медвєдєв]] засудили вторгнення Грузії в Південну Осетію. Вже о 10 годині ранку за місцевим часом того ж дня російські літаки почали атаки на грузинські позиції біля міст Цхінвалі та [[Горі]]. Втім ще 7 серпня Росія почала перекидати свої війська до Південної Осетії<ref>[http://www.permnews.ru/story.asp?kt=2912&n=453 ...мы…мы там с 7 августа. Ну, вся наша 58-я армия...армия…]</ref>.

Грузія в односторонньому порядку припинила [[наступ]], аби дати можливість цивільному населенню залишити зону військових дій{{fact}}. У свою чергу уряд Південної Осетії заявив про загибель 1400 чоловік, переважно цивільного населення регіону. Тим часом до Південної Осетії вводилися регулярні війська [[Російська Федерація|Російської Федерації]] загальною кількістю близько 150 танків та іншої техніки. До кінця 8 серпня російські війська та осетинські загони контролювали великі частини Цхінвалі, а російська авіація продовжувала бомбардувати [[Бази військові|військові бази]] поблизу [[Тбілісі]] та знищувати грузинські літаки. Також відбулися безпосередні зіткнення між російськими та грузинськими військами в районі військових дій навколо Цхінвалі.<ref>[http://ua.korrespondent.net/world/547700 Російські танки ввійшли у Цхінвалі: Грузія погрожує Росії війною]</ref><ref>[http://ua.korrespondent.net/world/547722 Російська авіація завдала удару по військовій базі поблизу Тбілісі]</ref>

Ще 10 серпня Україна застерігала російську сторону від участі кораблів Чорноморського флоту РФ в конфлікті навколо Південної Осетії. Заява [[МЗС України]] наголошувала «З метою запобігання виникненню обставин, при яких Україна може бути втягнута в збройний конфлікт і військові дії через участь в них військових формувань ЧФ РФ, який тимчасово базується на території України, українська сторона залишає за собою право, згідно з нормами міжнародного права і законодавства України, заборонити повернення на територію України до вирішення конфлікту кораблів і суден, які можуть взяти участь у вищезгаданих діях»<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/ukrayina-zaklikaye-rosiyu-domovitisya-pro-uchast-yiyi-flotu-u-viini.html ТСН: Роль України у вирішенні конфлікту]</ref>. Проте українська сторона згодом визнала, що міждержавні угоди, які регламентують перебування російського флоту в Україні, не містять обмеження на військове застосування флоту<ref>[http://www.interfax.com.ua/ua/news/main-news/158939/ Угоди не передбачають обмеження дій ЧФ РФ за межами України –&nbsp;— в. о. глави Мін'юсту України]</ref>.

# розпочати міжнародне обговорення питання майбутнього статусу Південної Осетії й Абхазії, а також шляхів забезпечення їхньої безпеки.<ref name="Korr2">[http://ua.korrespondent.net/world/556955 Російські ЗМІ: у Цхінвалі пошкоджено 20&nbsp;% будівель]</ref>

З початком військових дій з'явилася велика кількість [[біженці]]в, які намагалися виїхати з небезпечних регіонів. Так, під час наступу грузинських військ на позиції осетинських сепаратистів у [[Цхінвалі]], велика кількість мирних жителів не мала змоги залишити місто і переховувалася без їжі, води та медичної допомоги. Зокрема, з'явилися звинувачення в тому, що грузинські війська цілеспрямовано обстрілювали з [[Артилерійська система|артилерійських установок]] Цхінвалі та навколишні села, де ще знаходилася значна кількість цивільного населення.<ref>[http://ua.korrespondent.net/world/547809 Південна Осетія оцінила кількість загиблих у тисячі осіб]</ref> [[17 серпня]] заступник міністра регіонального розвитку РФ Володимир Бланк заявив, що кожна десята будівля в Цхінвалі не підлягає відновленню, а 20&nbsp;% отримали пошкодження різної міри.<ref name="Korr2"/> Це спростовує раніші заяви в яких говорилося що столиця автономії опинилася майже повністю зруйнованою. За твердженням осетинської сторони більш як 1600 чоловік загинуло, більшість з них цивільні мешканці регіону. За даними російської слідчої групи знайдені тіла більше 60 осетинських цивільних.<ref>[http://www.ng.ru/politics/2008-08-15/3_Genotsid.html НГ Геноцид "«по факту"». Следственный комитет утяжелил уголовное дело по Южной Осетии] {{ref-ru}}</ref> За даними російської сторони, яка звинуватила Грузію у [[геноцид]]і, більш як 34 000 біженців з Південної Осетії прибуло до Росії, міжнародні установи стверджують про 10 000 чи 20 000 біженців. В той самий час, [[Human Rights Watch]] заявила, що ситуація в зоні конфлікту навколо Цхінвалі не така, як її описують у [[ЗМІ]], і звинуватила у дезінформації та завищенні кількості жертв.<ref>[http://ua.korrespondent.net/world/551009 Human Rights Watch: Ситуація в зоні конфлікту не така, яку описують деякі ЗМІ]</ref><ref>[http://novynar.com.ua/world/34248 Південна Осетія: Число загиблих досягає 1600 осіб]</ref><ref>[http://www.svobodanews.ru/Article/2008/08/11/20080811164619560.html Human Rights Watch в Северной Осетии: «мы в прострации от дезинформации и пропаганды»]</ref>

У свою чергу, Грузія теж звинуватила Росію у цілеспрямованих нападах на цивільні об'єкти, у [[бомбардування|бомбардуванні]] житлових будинків у Горі та [[Поті]] та міжнародного [[аеропорт]]у [[Тбілісі]]. Із загрозою наступу російських військ на столицю з'явилися біженці, які намагалися залишити Тбілісі. Осетинські підрозділи, за твердженням грузинської сторони обстрілювали грузинські села навколо Цхінвалі, що призвело до появи біженців з цих регіонів. У зв'язку з наступом російських військ було майже спустошене місто Горі&nbsp;— більшість мешканців стали біженцями. Очевидці звинувачували південно-осетинських повстанців у кампанії терору щодо мешканців Горі.<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2008/08/080813_gori_situation_it.shtml В околицях Горі панує терор -&nbsp;— кореспондент Бі-Бі-Сі]</ref> Також лунали звинувачення у провадженні [[етнічна чистка|етнічних чисток]] з обох боків.<ref>[http://ua.korrespondent.net/world/550909 Очевидці: У Тбілісі -&nbsp;— паніка. Люди намагаються покинути місто]</ref> Президент Південної Осетії Едуард Кокойти взагалі відверто заявив про етнічні чистки та похвалявся знищенням грузинських сіл в автономії; факт етнічних чисток у Південній Осетії був підтверджений міжнародними правозахисними організаціями.<ref>[http://www.lenta.ru/news/2008/08/15/refugees/ Мы там практически выровняли все...все…]</ref><ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2008/08/080829_hrw_georgia_ak.shtml Правозахисники: у Пд. Осетії палили грузинські села]</ref>

З першого дня протистояння наймасовіші канали розповсюдження інформації, телеканали Росії і Грузії, були змобілізовані для інформаційної підтримки військових дій. Так в Росії, де основні телеканали контролюються державою, фактично був зорганізований безперервний телемарафон, основні гасла якого повторювалися голосом сотні раз на день і весь час були виведені великими буквами на екранах. Цими гаслами були «Геноцид у Південній Осетії» та «Примушення Грузії до миру». Російське суспільство у згоді з владою країни підтримало введення військ у Південну Осетію і бойові дії на грузинській території, такі рішучі дії схвалило понад 70&nbsp;% росіян<ref>[http://www.svobodanews.ru/content/Article/475364.html 70&nbsp;% россиян одобрили войну с Грузией, но по разным причинам]</ref>.

Ставлення до конфлікту поляризувалося як в Україні, так і за кордоном. Із беззастережним осудом агресії виступила Грузія, її позицію підтримала низка українських політиків і міжнародних організацій, які назвали дії Росії агресією проти суверенної Грузії. Військовою агресією назвали дії Росії численні західні політики, зокрема [[віце-президент США]] [[Дік Чейні]] та президент Литви Адамкус та інші.<ref>[http://ua.glavred.info/archive/2008/08/08/215844-15.html Офіційна заява МЗС Грузії]</ref><ref>[http://www.harmony.com.ua/news_ua.php?id=5555 ВО "«Свобода"»]</ref><ref>[http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=5561 УРП "«Собор"»]</ref><ref>[http://www.president.lt/ru/news.full/1665 Заява президента Литви В.Адамкуса]</ref> У той самий час із підтримкою дій Росії виступили деякі міжнародні та українські політики. Зокрема агресією Грузії проти Південної Осетії назвали ці події голова [[КПУ]] [[Симоненко Петро Миколайович|Симоненко]]. Таке ж ставлення до конфлікту у своєму зверненні розповсюдила Верховна Рада Кримської Автономії та закликала Київ визнати Абхазію та Пв. Осетію. З осудом дій Грузії у конфлікті виступив і голова Генеральної Асамблеї ООН Мігель Брокман.<ref>[http://ua.korrespondent.net/worldabus/572793 NYT: Фатальна для Грузії невизначеність НАТО]</ref><ref>[http://novynar.com.ua/politics/35551 Симоненко закликає визнати незалежність Південної Осетії]</ref><ref>[http://novynar.com.ua/politics/37940 Кримський парламент просить Раду визнати незалежність Абхазії й Південної Осетії]</ref>

У свою чергу Росія звинуватила західні інформаційні агентства в необ'єктивному висвітленні подій у Грузії. Вказувалося, що у інформаційних випусках новин західних ЗМІ майже повністю ігнорувалися події у [[Цхінвалі]] та руйнування міста, а натомість багато уваги приділялося коментарям грузинської сторони, зокрема Михайла Саакашвілі.<ref>[http://novynar.com.ua/world/34456 У Росії обурені "«необ'єктивним"» висвітленням західними ЗМІ подій у Південній Осетії]</ref>

Депутат Європарламенту Джульєтто К'єза (відомий комуніст<ref>http://osvita.mediasapiens.ua/material/1714 Інтерв'юМедіапросвітаДжульєтто К’єзаК'єза: «WikiLeaks –&nbsp;— це велика політична операція. Хтось використовує Ассанжа»</ref> і противник США) заявив, що Саакашвілі не приймає самостійних рішень, і Грузія, по суті, є протекторатом США.

Висловлювалася думка, що ескалації конфлікту в Південній Осетії сприяли американські республіканці. Так, 28 серпня 2008 року Володимир Путін заявив в інтерв'ю телеканалу CNN, що «Республіканці в Білому домі сприяли нападу Грузії на Південну Осетію, щоб підняти рейтинг кандидата від Республіканської партії Джону Маккейну». На думку директора Інституту політичних досліджень С. &nbsp;А. &nbsp;Маркова та голови Держдуми Б. &nbsp;В. &nbsp;Гризлова, основним ініціатором воєнного конфлікту у Південній Осетії є група американських неоконсерваторів на чолі з віце-президентом США Діком Чейні.

За твердженням заступника начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації А. &nbsp;А. &nbsp;Ноговіцина, грузинська операція проти Південної Осетії носила назву «Чисте поле» і була розроблена Грузією спільно з США.

11 серпня 2008 року журнал Newsweek писав: «Опитані Newsweek західні експерти сходяться в одному: Саакашвілі дійсно не отримував добро на реконкісти Південної Осетії військовими засобами. Швидше він прийняв за схвалення постійні дипломатичні похвали і запевнення в союзницьких почуттях. І вирішив поставити США і Європу перед вибором». Журнал навів думку експерта з Кавказу Тома де Ваала, який заявив, що Саакашвілі діяв сам, без схвалення з боку керівництва США. За словами де Ваала, в 2004 році тодішній Держсекретар США Колін Пауелл зробив Михайлу Саакашвілі «дуже різкий догану, сенс якого зводився до того, що Вашингтону не потрібна війна в Південній Осетії».[244] 12 серпня 2008 року американська газета «"Нью-Йорк Таймс»"з посиланням на помічника Держсекретаря США, писала, що держсекретар Кондоліза Райс під час приватного вечері з Саакашвілі 9 липня 2008 року в Тбілісі застерігала останнього від вступу у військовий конфлікт з Росією, в якому у нього немає шансів перемогти.

* [[Файл:Flag of Vanuatu.svg|border|20px]] Про те, що [[Вануату]] визнало незалежність [[Абхазія|Абхазії]], абхазька сторона заявила наприкінці травня. Пізніше офіційний представник Вануату в [[ООН]] спростував цю інформацію (він повідомив, що зв'язався зі своїм урядом і що воно заяви абхазької сторони не підтвердило). Пізніше, однак, виявилося, що визнання все ж мало місце: "«Комерсант"» опублікував копію документа, відповідно до якого між Вануату і Абхазією були встановлені дипломатичні відносини. Угода була підписана главами урядів Сато Кілманом і Сергієм Шамбою. На момент написання даної замітки на офіційному сайті уряду Вануату повідомлення про скасування визнання не було. У розділі "«Новини"» останнє повідомлення, що стосується Абхазії (коментар глави МЗС Вануату, що підтверджує, що визнання залишається в силі), датоване 17 червня. Варто зазначити, що визнання проводилося попереднім їхнім урядом. А новий його не визнав, ставши на стороні світової спільноти. Новий глава уряду Вануату -&nbsp;— острівної держави у Тихому океані -&nbsp;— підтвердив, що скасовує рішення колишнього керівництва країни про визнання незалежності [[Абхазія|Абхазії]] та [[Південна Осетія|Південної Осетії]] . Про це повідомляє Daily Post. Раніше про те, що влада Вануату відмовила у визнанні Абхазії та Південнох Осетії, повідомив грузинський МЗС. <ref>[http://bukovina.biz.ua/news/16528/]</ref>

* [[Файл:Flag of Tuvalu.svg|border|20px]] Влада однієї з найменших країн, що розташована у [[Тихий океан|Тихому океані]] -&nbsp;— [[Тувалу]] -&nbsp;— змінює позицію з приводу територіальної цілісності Грузії вже вдруге. Так у лютому 2011 року, встановивши дипломатичні відносини з Грузією, Тувалу визнала територіальну цілісність Грузії. Проте потім, у вересні того ж року, відкликало це рішення. В результаті, в лютому 2012 року указом президента Грузії [[Михайло Саакашвілі|Михайла Саакашвілі]] дипвідносини між країнами були розірвані. Під час візиту урядової делегації Тувалу до Грузії, 31 березня голова МЗС [[Грузія|Грузії]] Майя Панджікідзе і міністр охорони навколишнього середовища, закордонних справ, праці та торгівлі Тувалу Таукеліна Фінікасо підписали документ про встановлення між країнами дипломатичних відносин. У документі також говориться, що "«Тувалу визнає територіальну цілісність Грузії в її міжнародно визнаних кордонах, включаючи її регіони -&nbsp;— автономну республіку Абхазія і Цхінвальський регіон / Південну Осетію"». <ref>[http://lenta.ru/news/2014/03/31/tuvalu/]</ref>

20 травня 2010 [[Європарламент]] підтримав<ref>[http://www.itar-tass.com/level2.html?NewsID=15146545&PageNum=0 Европарламент поддержал выводы доклада комиссии Евросоюза по конфликту в Южной Осетии]</ref> висновки доповіді<ref>[http://newsru.com/world/30sep2009/dokladd.html Итог международного расследования: войну на Кавказе развязала Грузия, но РФ ее провоцировала и ответила неадекватно]</ref> міжнародної незалежної комісії [[Євросоюз]]у на чолі з Гайді Тальявіні з розслідування обставин конфлікту в Південній Осетії. Згідно з цим документом, війну в серпні 2008 року розв'язала Грузія, але Росія її провокувала на це, а у відповідь дії російських Збройних сил були непропорційними. У резолюції особливо підкреслюється "«підтримка ЄС територіальної цілісності і недоторканності міжнародно визнаних кордонів Грузії"» і вказується, що "«ізоляція Абхазії і Південної Осетії є контрпродуктивною для пошуку виходу з ситуації, що склалася"».

Війна у Грузії мала значні економічні наслідки: з початком бойових дій [[Фінансова криза 2008 року в Росії|різко впали акції російських компаній]] і відобразилися не тільки на російському, але й на світовому ринку. Також відбулася деяка корекція курсу [[рубль|рубля]] до [[долар США|долардолару]]у США, коли іноземні інвестори почали продавати рублі на внутрішньому ринку. Торги на основних російських фондових майданчиках ММВБ і РТС протягом серпня кілька разів зупинялися через падіння індексів для запобігання панічним настроям торговців: загальне падіння індексів РСТ та ММВБ за півтора місяці після війни становило понад 40&nbsp;%.<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-273353.html Російські біржі РТС і ММВБ зупинили торги]</ref><ref>[http://news.bbc.co.uk/hi/russian/russia/newsid_7555000/7555185.stm Конфликт в Южной Осетии может обойтись России дорого]</ref> Безперервний ріст валютних резервів Росії на тлі нафтового буму змінився падінням: за 30 робочих днів обсяг золотовалютних резервів Банку Росії скоротився на 38&nbsp;млрд дол., або 6,8&nbsp;%.<ref>[http://pda.top.rbc.ru/policy/2008/09/25/rus_248114.shtml Золотовалютные запасы РФ за 30 дней сократились на $38 млрд]</ref>

* [http://video.google.com/videoplay?docid=-7787586363112191127&hl=ru Документальний фільм &nbsp;— "«Хроніка грузинського серпня"»]

* [http://podrobnosti.ua/projects/2009/08/08/620635.html Телевізійний документальний фільм "«Анатомія війни"» виробництва телеканалу "«Інтер"»]

* [http://ukrgeo.info/news.php Сайт, присвячений Україно -&nbsp;— грузинській тематиці]

[[Категорія:Колоніальні війни]]

[[Категорія:Колоніальні війни Росії]]