'''Лакшмі Баї''' (*[[19 листопада]] [[1828]] —[[18 червня]] [[1858]]) — рані ([[княгиня]]) держави [[Джхансі]], одинодна з військових лідерів [[Повстання сипаїв|повсталих сипаїв]].
== Життєпис ==
Походила з [[брагмани|брамінської]] родини. Донька Моропанта Тамбі, радника впливого маратха Чимнаджі Аппа, брата пешви Баджі Рао II. При народжені отримала ім'я Манікарніка. Отримала гарну освіту, волоідалволоділа також зброєю, добре вправлялася з кіньми.
У 1842 році була видана заміж за ГангадарГангадара Рао НевалкараНевалкару, магараджимагараджу Джхансі. При цьому змінила ім'я на Лакшмі Баї. Про її шлюбне життя замало відомостей. У 1851 році народила сина, який незабаром померлапомер. Незабаром після цього Гангадар раоРао склав заповіт, яким визнавав спадкоємцем трону свого небожа Дамодара Рао (його було всиновлено), а Лакшмі баїБаї ставала регентшею. Після смерті у 1853 році Гангадар рао помер, аHао губернатор Індії Д.Делхузі на основі закона щодо наслідування (спадок передавався лише прямим родичам, а не всиновленим) оголосив про анексію князівства Джхансі. Лакшмі баїБаї намагалася відстоювати права Дамодара Рао, проетпроте марно. Натомість лакшміЛакшмі Баї отримала щомісячну платню у 5 тисяч рупій.
З початокпочатком Сипайського повстання у 1857 році долучилася до повсталих у фортеці Джхансі, де протягом 8 діб тримала оборону проти англійців. Після цього втекла до Кампі, де приєдналася до одного з ватажків повстання [[Тант'я Топі]]. Після цього стає одним з військовиків повстання. 22 травня 1858 року звитяжила у битві при Гаулаулі. Брала участь у захоплені фортеці Гваліор. 17 червня того ж року загинула під час оборони Гваліора.
