Луцька унійна єпархія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
G.Tuono (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
G.Tuono (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 32:
У результаті Першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) Луцька унійна єпархія втратила на користь Австрії 10 деканатів і 116 парафій, які всупереч старанням єпископа [[Кипріян (Стецький)|Кипріяна Стецького]] замінити їх на частину Кам'янецької єпархії, у 1786 році були формально приєднані до Львівської унійної єпархії. У 1811—1815 роках ординарію Луцької унійної єпархії підпорядковувались також 328 церков і один монастир [[Тернопільський край|Тернопільського округу]]. Заслуженими душпастирями були єпископи [[Стефан (Левинський)|Стефан Левинський]], [[Флоріян (Корсак)|Флоріян Корсак]] (1804—1811) і [[Кирило (Сиротинський)|Кирило Сиротинський]] (1825—1827). У 1826 році єпископом став [[Іван (Красовський)|Іван Красовський]], хоч уважали, що він не здатний до церковних урядів. У Луцькій унійній єпархії існував також уряд єпископа-[[коад'ютор]]а — [[Михайло (Стадницький)|Михайло Стадницький]] (1784—1787) і [[Стефан (Левинський)|Стефан Левинський]] (1787—1797); керували єпархією також [[Адміністратор (католицизм)|адміністратори]] (зазвичай ними були майбутні ординарії) — Стефан Левинський (1787—1797), [[Яків (Мартушевич)|Яків Мартушевич]] (1814—1818) та Кирило Сиротинський (1827—1828). Адміністратором по смерті Красовського став Сиротинський, якого після скасування єпархії призначено на єпископа-помічника Жировицької єпархії.
Станом на 1825—1827 роки Луцька унійна єпархія складалася з 189 парафій у 15 деканатах ([[Луцьк]]ий, [[Дубровиця|Дубровицький]], [[Дубно|Дубенський]], [[Камінь-Каширський]], Кашогродський, [[Ковель]]ський, Козинський, [[Кременець]]кий, [[Острог|Острозький]], [[Ратне]]нсько-Зарицький, [[Рівне]]нський, [[Старокостянтинів]]ський, [[Ізяслав|Заславський]], [[Новоград-Волинський|Звягельський]] і [[Володимир-Волинський|Володимирський]]) і бл. 119 330 вірних. Надалі в єпархії функціонувала капітула з 5 пралатурами і 6 каноніями. Упродовж 1803—1826 років катедральним храмом єпархії була [[Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Луцьк)|церква Покрови Пресвятої Богородиці]]. У 1828 році Луцька унійна єпархія була скасована (парафії Дубенського і Ковельського повітів увійшли до Жировицької (Литовської) єпархії, а решта — до [[Полоцька унійна архієпархія|Полоцької архієпархії]]).
=== Новітній період ===
Відновити Луцьку унійну єпархію пробували Львівські митрополити [[Андрей (Шептицький)|Андрей Шептицький]], висвятивши в 1914 році на єпископа Луцького [[Йосиф (Боцян)|Йосифа Боцяна]] і єпископа Острозького [[Дмитро (Яремко)|Дмитра Яремка]], та [[Йосиф (Сліпий)|Йосиф Сліпий]], що висвятив у 1963 році на єпископа Луцького [[Василь (Величковський)|Василя Величковського]].
У 1990 році зареєструвалася в Луцьку громада греко-католиків, був утворений Луцький деканат з парафіями в Луцьку (
{{main|Луцький екзархат УГКЦ}}
| |||