Рославець Микола Андрійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ya6765 (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 27:
Інтенсивна інтелектуальна робота з весни 1912 по весну 1913 р. дала свої плоди — один за одним з'являлись в 1910-і рр. його твори: вокальний цикл «Сумні пейзажі» по П. Верлену (1913), Перший струнний квартет (1913), симфонічна поема «В часи новолуння» (1913), «Ноктюрн» для арфи, гобоя, двох альтів і віолончелі (1913), «Три…» і «Чотири твори для голосу і фортепіано» (1913–1914), Перша скрипкова (1913), Перша і друга фортепіанні сонати (1914, 1916) і багато других композиції, переважно в камерному жанрі.
Суть новації Рославця полягала в створенні особливої системи висотної організації музики — техніки синтетакорду (дванадцятитонової [[Додекафонія|серійності]]). Приблизно в той самий час різними шляхами дійшли з однієї сторони [[Юхим Голишев|Є. Голишев]], [[Стравінський Ігор|І. Стравінський]], [[Обухов Н.|Н. Обухов]], [[Вишнеградський Іван Олександрович|І. Вишнеградський]], а з другої сторони (і значно пізніше) — композитори нововіденської школи [[Веберн Антон|А. Веберн]], [[Арнольд Шенберг|А. Шенберґ]], [[Альбан Берг|А. Берґ]] на Заході. Заклавши основи нової композиторської техніки вони зробили переворот в музичному розумінні.
== Громадська робота ==
| |||